пн, 16 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

Чемпіонат Європи-2024. Груповий етап. Група E. 1-й тур. Румунія — Україна — 3:0.
Голи: Станчу (30), Р. Марін (53), Дрегуш (57).
Попередження: Конопля (68), Р. Марін (79).
Румунія: Ніце, Банка, Бурке, Дрегушін, Раціу, М. Марін (Рус, 75), Коман (Міхейле, 62), Станчу (Раковіцан, 87), Р. Марін, Манн (Хаджі, 62), Дрегуш (Пушкаш, 76).
Україна: Лунін, Зінченко, Матвієнко, Забарний, Конопля (Тимчик, 72), Шапаренко (Яремчук, 62), Степаненко (Бражко, 62), Судаков (Маліновський, 83), Мудрик, Довбик, Циганков (Ярмоленко, 62).
Арбітр: Гленн Нюберг (Швеція).
Стадіон: «Альянц Арена» (Мюнхен, Німеччина).

Не можу зрозуміти: чому буквально всі фахівці заздалегідь віддавали перемогу збірній України? Звісно, за іменами наша команда на голову перевершувала суперників, від назв клубів, у складі яких виступають українці, можливо, у когось голова могла піти обертом — «Реал», «Арсенал», «Челсі», «Бенфіка»… У когось, можливо, і пішла б, але не у румунських футболістів. Ми якось забули, з якими муками і не без солідної частки Фортуни «синьо-жовті» пробилися на Євро. А Румунія, між іншим, у своїй відбірковій групі посіла 1-е місце. Так, суперники у неї виявилися не шляхетні — Швейцарія, Ізраїль, Білорусь, Косово, Андорра. Але 6 перемог і 4 нічиї за відсутності поразок щось, та й значать! І при цьому, повторюся, буквально всі прогнозували виграш українцям, забуваючи відому істину: перемоги здобувають не імена і не титули.

І в матчах відбіркового турніру, і в стикових поєдинках з Боснією і Герцеговиною та Ісландією, і в контрольних зустрічах напередодні чемпіонату неозброєним оком була видно проблема: невміння контроль м’яча (ох вже цей контроль!) трансформувати в гольові моменти (ігри з суперниками рівня Молдови не в рахунок). Хтось із коментаторів (на жаль, не пам’ятаю хто) навіть зауважив, мовляв, жодної системи в атакуючих діях національної команди взагалі не проглядається. Саме таку картину нам довелося спостерігати, сидячи біля телевізора 17 червня. І тут доводиться звернутися до постаті тренера.

Сергій Ребров — видатний український футболіст, зарекомендував себе начебто непоганим фахівцем. Однак минулий матч явно зіпсував його тренерську репутацію, що успішно складалася. Ну гаразд, не вгадав з воротарем: два голи з трьох на совісті Луніна (у першому йому «допоміг» Матвієнко), але як пояснити абсолютну беззубість атакуючої лінії? Жарт, перший удар у площину воріт, що захищаються Ніце, було завдано лише на 77-й хвилині! Перейшовши на чужу половину, наші футболісти нескінченно катали м’яч поперек поля, складалося враження, що вони абсолютно не знали, що з ним робити. Хтось скаже: в такому ж стилі діють збірні Іспанії, Німеччини, Італії… Але в тому-то й річ, що у них начебто неквапливий розіграш м’яча «вибухав» найгострішою передачею в штрафний майданчик або не менш небезпечним індивідуальним проходом. У нас же лише Мудрик намагався щось придумати на своєму лівому фланзі. Його ККД, скажемо прямо, виявився невисоким, але хоч якась гострота виникала у штрафному майданчику румунів. Тиснув на стопперів суперника Довбик, проте без підтримки партнерів нічого виразного створити не зумів. Малопомітними були Судаков і Шапаренко, а Циганков взагалі загубився. Кому як не їм за штатом належить плести атакуючі комбінації? Відлагоджена оборона румунської команди стала для них нерозв’язною задачею. А плану Б у підопічних Реброва, виходить, не існувало. Боюся, що так воно і є.

І, звичайно, українські футболісти явно поступалися іншим учасникам Євро у пристрасті, самовідданості, несамовитості. Хорвати теж поступилися з рахунком 0:3, але як билися! Те ж саме можна сказати про албанців, сербів, словаків, які переграли фаворитів (принаймні, на папері) — бельгійців (1:0). Наші ж гравці виглядали приреченими, діяли безвольно і шаблонно.

Так, шанси на вихід з групи не втрачені. Треба «всього лише» обіграти збірні Бельгії та Словаччини. Правда, після перегляду трилера, що розгорнувся в протистоянні цих команд, у мене виникли великі сумніви в успіху збірної України. Але нам не звикати: вже кілька років наша країна живе надією. Будемо сподіватися і в цьому випадку. 21 червня матч Словаччина — Україна дасть відповідь на багато запитань.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса