пт, 20 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

Вперше п’єсу Анни Яблонської перекладено українською мовою і в такій якості вона отримала сценічне втілення. Прем’єра вистави «Перевізник» (оригінальна назва п’єси — «Лодочник») з великим успіхом пройшла в Одеському академічному українському музично-драматичному театрі імені Василя Василька. Автором перекладу стала лауреатка Шевченківської премії Маріанна Кіяновська.

Нагадаємо, на цій же сцені через рік після трагічної загибелі драматургині в аеропорту Домодєдово Сергій Проскурня поставив виставу «Терористи» за п’єсою «Язичники», далі були «Сімейні сцени» у постановці Ігоря Равицького. Драматургія Яблонської — це завжди прозріння, передчуття. Не позбавлений гумору «Лодочник» змушує замислитися: а що там, за межею земного буття? куди пливе човен Харона? чи можливе повернення з того берега? для кожного чи для обраних?

Саму Яблонську, яка жила і похована в Одесі, зараз деякі гарячі голови хочуть відправити в небуття за популярність на російській сцені.

— Мені здається, що розкидатися авторами — це не дуже добре, — розповів режисер-постановник Олександр Самусенко перед прем’єрним показом. — Сподіваюся, у Яблонської, хоча її вже немає з нами, велике майбутнє в українських театрах. Всі розуміють, що почуття страху і гумор десь поруч, розмежування дуже невелике. Це потойбічна чорна комедія, в якій і страшно, і смішно. Кожна людина, незважаючи ні на що, може повернутися, навіть з того світу, для цього варто зробити лише крок. Про це і наша вистава.

Човен Харона в контексті п’єси перевозить душі через Стікс, замаскований під якийсь атракціон для відпочивальників, розважальний річковий маршрут. Потерпілий не раз життєве фіаско головний герой, Сторож (його грає Максим Лапко), потрапляє в лапи самої Смерті, вона ж — Жінка з косою (заслужена артистка України Нінель Наточа). У взаємодії з цією пекельно прекрасною, цинічною і вбивчо іронічною сутністю (інакше не скажеш) наш Сторож проходить фантастичну трансформацію. З заблукалого невдахи виростає в героя, практично напівбога, здатного на неймовірні подвиги в ім’я коханої жінки і дочки, яких раніше зовсім не цінував. У артиста змінюється все, від голосу до ходи, спостерігати за цим шалено цікаво (напівтемрява на сцені та клуби диму не заважають).

Художник-постановник Юрій Ларіонов і художниця по костюмах Христина Корабельникова знайшли баланс у мотивах сучасного побуту та піднесеної античності, в цій системі координат будь-якої миті може статися все, що завгодно. Автор музичного оформлення Віктор Чернєв їм під стать: у звукову тканину вистави часом вриваються душороздираючі, свистячі або скреготливі ефекти, немов царство Аїда раптово розкривається перед човнярем та його пасажирами.

— Мій персонаж пропиває своє життя, а мені, як акторові, потрібно зробити, щоб він не пропив своє майбутнє, — говорить про свою роль Максим Лапко.

Ось у цій прикордонній ситуації (а ми зараз усі в ній перебуваємо) по-справжньому визначається цінність людини. Анна Яблонська точно про це знає і подає недвозначний знак з того берега.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса