ср, 18 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

Щороку Всесвітній день Землі у квітні ставав приводом для серйозної розмови про захист та збереження природи. Рік воєнний додав трагізму до теми, яка була головною в інформаційному заході, проведеному Національним природним парком «Тузловські лимани» та громадською організацією «Зелений лист» в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці імені М.С. Грушевського під назвою «Захистимо дельфінів — збережемо Чорне море».

Зрозуміло, тема діалогу, що відбувся, була набагато ширшою, ніж незавидна доля цих розумних і чарівних тварин, просто масова загибель китоподібних — афаліни, білобочки, азовки — стала одним з індикаторів глобальних втрат у дикій природі внаслідок військових дій.

— Дельфіни помирали природною смертю і море викидало їх на берег і раніше, але такої масової загибелі, такої поведінки контужених і поранених тварин, таких стресів у них ніколи раніше зафіксовано не було, — сказав доктор біологічних наук, професор, науковий співробітник НПП «Тузловські лимани» Іван Русєв. — Ми, співробітники парку, єдиного не окупованого морського об’єкта природно-заповідного фонду України, під час цієї жорстокої війни стали свідками безпрецедентної загибелі чорноморських китоподібних, і це справжній екоцид путінської росії.

«Війна — апогей екоциду чорноморських китоподібних» — це і назва книги Івана Русєва, презентація якої відбулася в бібліотеці. По суті, видано збірник матеріалів моніторингу узбережжя Чорного моря на території національного парку та прилеглої піщаної пересипи у воєнний час, надано відповіді не тільки на запитання «хто винен?», але й «що робити?». Ось кілька цифр з книги: на початку XX століття в Чорному морі мешкало близько 2 мільйонів китоподібних, перед початком повномасштабного вторгнення агресора в Україну їх було близько 500 тисяч, 30 тисяч з яких гинули від браконьєрських сіток. А під час активної фази війни (березень–серпень 2022 року) загинули в Чорному морі 50 тисяч особин. Збором фактів і констатацією в національному парку не обмежилися, поставили до відома органи прокуратури, Мінекології.

Іван Русєв та його нова книга
Іван Русєв та його нова книга

Як повідомив на зустрічі в бібліотеці керівник Одеської екологічної прокуратури Володимир Францевич, навесні минулого року відкрито кримінальне провадження за фактами масового знищення об’єктів тваринного світу внаслідок збройної агресії РФ проти України. Під час досудового розслідування встановлюються факти та причини загибелі китоподібних. Що вже встановлено? Як повідомив Володимир Францевич, 117 випадків задокументовано, за допомогою залучених до розслідування фахівців Інституту зоології НАН України доведено, що щонайменше 15 випадків загибелі — з причини акустичних травм. Складність, за словами прокурора, полягає в тому, що судові ветеринарні експерти в країні є, але відсутня офіційна методика, що дозволяє визначити, що морські тварини загинули саме від акустичних травм. Тому зразки відправлено до відповідних установ Італії та Німеччини. Дослідження там розраховані на 9 місяців, але консультативна місія ЄС взялася посприяти у прискоренні цього процесу. І така інформація від прокурора: за даними військової розвідки встановлено всіх можливих причетних з боку РФ — є супутникові знімки.

— 24 лютого минулого року в акваторії Чорного моря перебувало понад 30 надводних і підводних човнів країни-агресора, які, в тому числі, обладнані сонарами — гідролокаторами, що впливають на здоров’я дельфінів. Встановлено, що з акваторії Чорного моря випущено понад 500 ракет, розповів Володимир Францевич.

Підготовка до майбутнього суду над агресором йде повсюдно. Як бути з дельфінами, яких війна призвела до межі знищення популяції?

Екологи мають пропозицію, її оголосила керівниця НПП Ірина Вихристюк: для збереження чорноморських китоподібних потрібно негайно створити великий за площею морський резерват — близько 3 тисяч кв. км. Війна Росії проти України закінчиться, і дельфінам знадобиться безпечний дім у морі, там, де немає браконьєрства, а є реальна заповідна акваторія — така, по суті, логіка підготовленого та направленого до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Клопотання про зміну меж (розширення) Національного природного парку «Тузловські лимани». Зокрема, пропонується приєднати до парку морську акваторію на мілководному північно-західному шельфі Чорного моря навколо зоологічного заказника загальнодержавного значення «Острів Зміїний»; пересип лиману Сасик; пересип Джантшейського лиману. У січні цього року Мінприроди, відповідно до Закону «Про природно-заповідний фонд України», погодило зміну меж парку та запропонувало Одеській облдержадміністрації «разом зі спеціальною адміністрацією Парку погодити це клопотання з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання, а також надати матеріали проєкту змін меж (розширення) до Мінприроди для підготовки відповідного Указу Президента України. Думку обласної влади, зокрема, департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації, дізнатися на цьому заході не вдалося зважаючи на відсутність представників. Мабуть, обговорення нових меж парку ще відбудеться. А от думка керівника Лиманської громади, однієї з сусідніх з парком, прозвучала в соціальних мережах. Василь Резніченко категорично проти, оскільки громади позбавляться «цінних піщаних територій, які до війни приносили кошти до місцевих бюджетів», і наполягає на обговоренні цієї теми безпосередньо в громадах колишнього Татарбунарського, нині Білгород-Дністровського району.

Серйозна розмова причетних до природоохоронної сфери
Серйозна розмова причетних до природоохоронної сфери

Мінприроди на зустрічі представляли директор департаменту природно-заповедного фонду Едуард Арустамян та радник міністра, багаторічний керівник «Всеукраїнської екологічної ліги» Тетяна Тимочко.

Тетяна з болем говорила про окуповані заповідники, про те, що 20 відсотків об’єктів природно-заповідного фонду України потрапило в зону бойових дій з усіма наслідками, що випливають: знищеними під корінь 700-річними деревами, що гинуть від куль агресора копитними з унікальної колекції світового значення в «Асканія-Нова», що перебувають на межі зникнення понад 600 видів тварин і птахів. Вона закликала всі факти професійно фіксувати, документи оформляти належним чином, щоб вони були прийняті міжнародними судами. Прозвучало повідомлення про наміри міністерства активно продовжувати роботу зі збільшення територій природно-заповідного фонду, зокрема, на півдні країни.

— Багато територій у Херсонській, Миколаївській областях заміновано і одномоментно розмінувати їх не вдасться, — розповіла Тетяна Тимочко. — Тому йдеться про те, щоб їх законсервувати та зарезервувати на майбутнє. А от НПП «Нижньодністровський», «Тузловські лимани» слід розширювати. Щодо центру реабілітації дельфінів — міжнародна спільнота готова нас підтримати фінансово. Загалом заплановано 10 центрів реабілітації тварин, і не тільки дельфінів. Домагатися закриття дельфінаріїв — також наше завдання.

Збережена дика природа може і повинна стати родзинкою нашого краю — з цим погоджувалися всі учасники зустрічі, що відбулася. Виявилося, що співробітники НПП «Тузловські лимани» підготували наукові обґрунтування ще двох національних парків: «Придунайська Бессарабія», на замовлення Івана Плачкова, та «Тарутинський степ» на базі існуючого регіонального ландшафтного заказника. Ці новини ще попереду.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса