Виставка під такою назвою відкрита в галереї «Дім художників» (Осипова, 39) до кінця літа. Одеський художник Володимир Шевченко своє «Золото моря» зобразив у манері гіперреалізму, тонко і детально прописуючи найдрібніші деталі. Навіть на тих картинах, де сонце приховане за хмарами, небесне світило присутнє, щедро розкидавши свої промені.

Володимир народився в Кишиневі, відвідував дитячу художню школу, де викладали чудові професіонали. Переїхавши до Одеси, закінчив 26-ту морехідку, ходив пару років на пасажирському судні, побачив Грецію, Неаполь, Францію… Потім пішов в армію.

— Писав в армії транспаранти, робив дембельські альбоми, а собі альбом зробити не встиг, чоботар без чобіт, як то кажуть, — посміхається художник. — Повернувся з армії — флоту вже немає! Що робити? Вступив на «худграф». Люблю тонку, реалістичну манеру, знаю, що часто невміння малювати намагаються прикрити словами про концептуальне мистецтво. Люблю грати півтонами. Створюючи різні відтінки настрою, мій майстер був акварелістом і мене до цього привчав. Від агресивно-яскравих фарб Молдавії я прийшов до півтонів.

— З усіх сучасних одеських мариністів Володимир Шевченко, мабуть, єдиний, хто настільки близько вивчав водну стихію, що цілком може писати її по пам’яті, адже за першою своєю професією йому часто доводилося виходити в море, — каже галеристка Лінда Страутман. — У творах художника ви не побачите буйства штормових хвиль — більшість робіт випромінюють умиротворення води на заході дня, лише іноді освіжаючи погляд глядача легким прибоєм. Картини автора настільки реалістичні, що при довгому спогляданні можна почути шум моря і крики чайок, що летять. Більшість живописних творів на виставці — яскраві, сонячні, літні. Експозиція в цілому утворює теплу атмосферу золотистих свіжих тонів.

На картинах Володимира Шевченка присутнє не тільки наше одеське море, але й береги Криму, острови Греції, нічне узбережжя Португалії. Глядачеві пропонується помилуватися, як на заході дня сонце сідає в море, перетворюючи його на золото чистої води.