На призи «Вечірньої Одеси»: «100 кілометрів по Поясу Слави»

Одинатого квітня на Алеї Слави в парку ім. Т. Шевченка стартують 46-й туристський перехід «100 км за 24 години» та 37-е міжнародне велоралі «100 км за 10 годин», присвячені річниці визволення міста-героя від фашистських загарбників.

Обидва заходи, маршрут яких проходить місцями боїв у 1941-му та 1944-му роках, проводяться на призи «Вечірньої Одеси», і тому зовсім не випадково перше в новому сезоні засідання оргкомітету обох «соток» пройшло в приміщенні Музею історії нашої газети.

Одеса, як довів ветеран туризму Леонід Суховей, не була першим містом у світі, яке проводило стокілометровий пробіг, і навіть не першим в Україні. І, тим не менш, наші перехід і велоралі унікальні. В інших містах подібні старти по суті так і не прижилися, а у нас протягом майже півстоліття не було жодного пропуску! У 1974 році група ентузіастів — Володимир і Роза Іванюшини, Фред Гарбер, Валентин Кіліченко, — задумавши провести в Одесі незвичайний захід, прийшли зі своєю ідеєю до «Вечірки». І пристрасний пропагандист фізкультури і спорту, головний редактор газети Борис Федорович Дерев’янко, звичайно, не міг відмовити в підтримці. З тих пір «сотка» і «Вечірня Одеса» нерозлучні.

Про це говорили на зустрічі голова оргкомітету велоралі Дмитро Волошенков, куратор «соток» від обласної федерації спортивного туризму Ольга Охлопкова, головний редактор видання Олег Суслов, партнери переходу і велоралі Сергій Гончарук, який представляє 1-й приватний стоматологічний центр, Олена Гіряєва з «Євротерміналу», Олександр Афанасенко — директор магазину «Веломанія», один із засновників велосотки Леонід Ржепишевський, Сергій Торонченко — головний суддя велоралі, члени оргкомітету переходу Євгенія Ольховська, Світлана Нігрецька, Ніна Новікова.

— За минулі роки змінювалися політичні лади і прапори, зростала кількість учасників, модифікувався склад оргкомітету, — зазначив у своєму виступі Д. Волошенков, — але незмінною залишалася вірність традиції збереження пам’яті про подвиг радянського воїна-визволителя! Важливо, що сьогодні ми зібралися в приміщенні газети, чиє ім’я гріє душу кожного справжнього одесита. 46 років ми йдемо по трасі пліч-о-пліч. За ці роки набули нових друзів і партнерів, деякі з них сьогодні тут присутні. Кількість учасників велоралі перевалила за 2 тисячі, збільшується і число пішоходів. Впевнений, з кожним роком їх буде все більше.

У професійних хокеїстів існує так званий «Потрійний клуб». Його членами можуть стати лише ті, хто вигравав Олімпійські ігри, чемпіонат світу і Кубок Стенлі в НХЛ. Своєрідний «хет-трик» і в активі Ольги Охлопкової: вона свого часу підкорила «сотку» пішки і на велосипеді, і вже другий рік поспіль очолює роботу з організації та проведення туристського переходу «100 км за 24 години».

— Все не так страшно, — стверджує Ольга. — Тим більше, що бігти тоді треба було не 100 кілометрів, а 70. А ось цього року ми для «Залізних людей» продовжили бігову дистанцію до ста. Ще одна новинка — участь шанувальників «скандинавської» ходьби. Їх поки не так багато, але вже чоловік сімдесят зареєструвалося.

— Не вірте цій тендітній жінці, — заперечив Сергій Гончарук, на рахунку якого півтора десятка велосоток. — Якось я спробував після велосипеда перейти на біг, так мене вистачило лише на 30 кілометрів. Це велике випробування. Але щоразу, виходячи на старт, я ловлю себе на думці: це мій особистий борг пам’яті воїнам, які склали під Одесою голови заради нашого майбутнього. Вже два роки поруч зі мною їдуть мої діти, а минулого року я вивів на трасу команду нашого Центру.

Одеська «сотка» має своїх героїв. Це Віталій Коваль і Тетяна Хомич, які подолали бігову дистанцію за 6 годин і 14 хвилин (1984 р.) і 8 годин і 31 хвилину (1990 р.) відповідно. Анатолій Потанейко ставав переможцем 9 разів, а Олена Шевченко — 7. Ну, а рекордсменом з рекордсменів по праву вважається Петро Ключник, на рахунку якого вже 45 «соток» (пропустив лише першу)! Фін Маркус Ярнбек з Оулу — єдиний іноземний учасник, який став переможцем переходу в 1987 році. Всього ж старти в Одесі приймали гостей з Болгарії, Німеччини, Італії, Польщі, Румунії, Словаччини, Фінляндії, Чехії, Швеції, Лівану, Китаю, Ізраїлю, США, більшості країн колишнього СРСР.

Гадаю, тут доречно згадати тих, хто в 70-80-х роках минулого століття чимало зробив для популяризації легендарних змагань, — це Василь Матьяр, Віктор Лебедєв, Віктор Кашенцов, Валентин Григоренко, Сергій Мірошниченко, Євген Ступников, Тетяна Дежурна, Тетяна Іванова, Леонід і Дмитро Ржепишевські, Георгій Гергая, Юрій Давидюк, Віктор Шевчук… Всі ці роки з нами були туристичні клуби «Пошук», «Альбатрос», «Горизонт», «Романтик», «Міст», «Батьківщина» та ін. Користуючись нагодою, хочу назвати журналістів «Вечірки», які висвітлювали хід змагань, — Михайло Ільвес, Геннадій Швець, Дмитро Романов, Віктор Лошак, Аркадій Рибак, Володимир Воробей, Валентина Черевиченко, Тетяна Жакова, Марія Стерненко, Олег Суслов. Та й для мене майбутня «сотка» буде вже 23-ю за рахунком…

— Показово, що наша зустріч проходить у приміщенні музею «Вечірньої Одеси», — підкреслив О. Суслов, сам не раз виходив на старт стокілометрівки. — Робота зі створення його експозиції триває. І немає сумнівів, що стенд, присвячений туристському переходу і велоралі, займе одне з центральних місць. Тому що «сотка» стала візитною карткою газети. Вона не дає забути героїчну історію нашого міста, нашої країни.

Про те, як стати учасниками «сотки», та з іншими подробицями можна ознайомитися на сайтах http://100za24.tilda.ws/ та velorally.ua.