14 вересня — Всесвітній день захисту бджіл
Старше покоління, напевно, пам’ятає, що 14 вересня — перший день осені «за старим стилем». Знає і народну прикмету: якщо 14 вересня ясно — осінь і зима порадують нас теплом і сонцем. Прикмета, однак, дуже давня, а природі ми стільки «насолили», що вона може і вправі покарати нас холодом і вогкістю.
А ще 14 вересня «молоде» бабине літо поступається дорогою «старому» бабиному літу, воно триватиме до 21 вересня. А також бджоли, згідно з тими ж прикметами, з Спаса, тобто з 19 серпня, що працювали «на пана», тепер «працюють «на себе», тобто на прокорм своєї, бджолиної, сім’ї, щоб не тільки в нинішній сезон, але й у наступний нагодувати медом і нас. І лише пасічники, здається, точно пам’ятають, що 14 вересня, яке випало цього року на суботу, — ще й Всесвітній день захисту бджіл.
…П’ятирічний Ярик-Ярослав, що погнався було зі складеною вчетверо газетою за бджолою, яка випадково залетіла в їхній дачний будиночок, що потопає в зелені та квітах, вірю, теж запам’ятає цю дату. Мимовільним слухачем імпровізованої «лекції» батька Ярика «про солодкий мед, про користь бджіл, що виготовляють цю смакоту, лікувальну до того ж», про те, «як прадід Ярослава тримав пасіку, як доглядав за бджілками і ніколи-ніколи не кривдив їх», стала і я, гостя.
І мені згадався вже відійшовший в інші світи лікар-апітерапевт, віце-президент Асоціації апітерапевтів України, президент громадської організації «Апіакадемія», кандидат медичних наук, доцент Одеського національного медичного університету Юрій Солоденко. Юрій Миколайович був не тільки вченим, пасічником, але й змайстрував багатопрофільний апіконтейнер, призначений і для апітерапевтів, і для пасічників, зручний, крім того, для утримання в ньому цілий рік, у разі потреби, бджолиної сім’ї з маткою… Вірною помічницею його завжди була дружина Ірина, автор до того ж симпатичних оповідань-казок «про бджолу Дашеньку та її подруг», оповідань, заснованих на реальних фактах — спостереженнях за життям бджіл.
На щастя, зберігся у мене й один із таких оповідань, і давній номер журналу «Доктор Бджілка», що видається організацією «Апіакадемія». На першій же сторінці, крім звернення до читачів, розміщено і невелику замітку з промовистим заголовком «Збережемо бджолу — збережемо планету». І — застерігаюче-мудрий вислів Альберта Ейнштейна: «Через чотири роки після загибелі останньої бджоли на Землі загинуть і люди».
Зізнаюся, не раз дивувало мене ось що: на сторінках різних газет, в ефірі досить часто зустрічаються поради, наприклад, як відрізнити справжній мед від підробки, які заходи вжити, якщо вкусила бджола, але жодного разу не зустрічала я поради, як захистити саму бджолу. Адже в давні часи називали її «божою мухою», шанували: стільки користі приносить вона людині — дарує йому мед, запилює рослини, лікує… Апітерапевт Юрій Солоденко перераховував чимало хвороб, в тому числі таких, як онкозахворювання або застуда і грип, профілактику яких можна проводити за допомогою бджіл та продуктів, ними вироблених.
Бджолу цінували і берегли в усі часи. І тільки ми, «цивілізовані покоління», настільки варварськи ставимося до неї, що вже років десять тому фахівці повідомляли: у багатьох країнах загинуло від 20 до 80 відсотків бджолиних сімей. Недарма в червні 2000 року в Німеччині був зареєстрований Всесвітній фонд захисту бджіл, а 14 вересня було оголошено Всесвітнім днем захисту бджіл.
Феномен воістину унікальної, і не тільки завдяки «розфарбуванню», золотої комахи досі до кінця не розгаданий. За великим рахунком, і людям варто було б навчитися у неї ефективному господарюванню — щоб і свою сім’ю утримувати в достатку, і здоров’я, і суспільству користь приносити.
А скільки небезпек чатує на цю маленьку невтомну трудівницю, що з’явилася на Землі, як кажуть палеонтологи, 40 мільйонів років тому! Серед зол, що загрожують зникненням бджіл, на думку вчених, є і ті, що, на жаль, міцно вписалися в контекст нашого сучасного життя.
На думку фахівців, що проводили спеціальні дослідження, причинами масової загибелі бджіл можуть бути і такі: поява нових збудників (патогенів); комбінація різноманітних стресів, що сприяють зниженню захисних сил бджіл; поява хімічних речовин у навколишньому середовищі (чого варта тільки хімобробка полів!); надмірне використання бджіл на промислових пасіках; зміни в навколишньому середовищі, через що скорочується і кількість рослин, що дають бджолам харчування і здобич (зрештою — для нас з вами)…
Як тут не згадати і нашого поета-пророка Т. Г. Шевченка, його слова «Схаменіться, будьте люди, бо лихо вам буде!», сказані з іншого приводу, але такі необхідні нам сьогодні. Не будемо говорити про події глобального масштабу — згадаємо лише окремі епізоди нашої з вами поведінки «в навколишньому середовищі». Це ми, а не інопланетяни перетворюємо узбіччя доріг на звалища, це ми знищуємо зелену зону, щоб спорудити чергову багатоповерхівку, це ми засмічуємо не тільки вулиці міста, але й примудряємося залишати після себе відходи нашого веселощів на природі… І природа має рацію, що «мститься» нам — зливами, грозами, посухою, безсніжними зимами, ураганами…
Отямсямося, образумимося, люди!
