Огляд публікацій журналу «Всесвіт. Простір. Час»
Одинадцятого травня відзначався Міжнародний день астрономії. На жаль, з моменту здобуття незалежності космічна галузь країни постійно стикалася з серйозними труднощами. Особливо важкими для неї стали останні три роки, коли припинилася співпраця з Росією — найбільшим на той момент замовником для українських аерокосмічних підприємств і важливим постачальником комплектуючих виробів.
На початку нинішнього століття Україна ще входила до числа провідних космічних держав. Виводилися на орбіти корисні навантаження з використанням конверсійної ракети «Дніпро» (всього 24 пуски з 1999-го по 2015 роки), ракетою «Зеніт-3SL» за програмою «Морський старт» здійснено 36 пусків, були запуски ракет «Зеніт— 3SLБФ» за програмою «Наземний старт» — 6 пусків. Після припинення співпраці з РФ усі ці програми припинені.
Нині є два повноцінних діючих договори, в рамках яких Україна виготовляє перший ступінь американської РН «Антарес» і рідинний ракетний двигун для четвертого ступеня європейської РН Vega. 13 лютого 2012 року з космодрому Куру у французькій Гвіані відбувся перший старт легкої ракети Vega з українським двигуном. Всього за 2012-2018 роки проведено 12 пусків. Україна отримала замовлення на виготовлення ще 20 двигунів для цієї ракети.
З відходом Криму Україна втратила Центр далекого космічного зв’язку в Євпаторії. За спільним рішенням Українського космічного агентства та Національної Академії наук України прийнято рішення про відтворення Центру далекого космічного зв’язку в Золочеві під Львовом. Тут знаходиться велика параболічна антена діаметром 32 метри. Модернізація цієї антени доручена Інституту радіоастрономії НАН України.
Сьогодні ясно одне: порятунок української космічної галузі полягає в тісній співпраці з приватними фірмами при створенні державою сприятливих умов для їх діяльності.
Готується запуск першої приватної українсько-американської ракети
Знаменна подія має відбутися в грудні 2019 року на космодромі бази ВПС США Вандерберг. Вона покладе початок розвитку приватного космосу в Україні, як однієї з найбільш перспективних галузей української економіки.
Одним з ініціаторів цього проекту є Макс Поляков, уродженець Запоріжжя. У 2012 році, маючи за плечима низку успішних проектів, Макс Поляков переїжджає до США. Тут він організовує спільні українсько-американські проекти, більш масштабні та прибуткові.
Першим з них стає EOS Data Analytics. Компанія проводить аналіз знімків земної поверхні, зроблених з супутників. Макс Поляков залучає до роботи над проектом понад 150 фахівців у галузі математики, аналізу геоданих та програмування. Разом вони створюють інноваційний продукт EOS Platform, що складається з чотирьох хмарних сервісів, які дозволяють у доступній для простого обивателя формі аналізувати та обробляти інформацію з супутників. Великі перспективи, які побачив Макс Поляков у розвитку ринку ДЗЗ (дистанційного зондування Землі), сьогодні починають приносити йому перші дивіденди. Рішення EOS стають все більш затребуваними, ними користуються як приватні, так і державні компанії, бізнес, громадські організації, одиничні користувачі.

Оскільки дані для EOS Platform беруться з орбітальних супутників, Макс Поляков вирішує зайнятися створенням власних супутників, оснащених суперсучасною оптикою, щоб не купувати дорогу інформацію на стороні. Ну, і цілком логічно, що, маючи власні супутники, добре б мати і власні ракети, що доставляють їх у космос.
Спочатку Макс Поляков хотів робити ракети в Україні, але зіткнувся з непереборною перешкодою у вигляді українського законодавства, що забороняє приватний космос. Тоді було вирішено будувати ракету в США, але більшість комплектуючих створювати на українських потужностях. Справедливості заради треба відзначити, що в Америці теж не все просто. Для роботи в космічній галузі потрібна державна ліцензія, отримати яку досить складно. Простіше купити компанію, що має подібний дозвільний документ. І в 2017 році Макс Поляков таку компанію знаходить.
У молодої FireFly Space Systems на той момент було вже два прототипи ракет-носіїв, але не залишилося грошей, щоб закінчити їх розробку. Макс Поляков вирішив усі фінансові проблеми компанії, вона продовжила розробки ракет, але вже за підтримки української сторони. На початку 2018 року в Дніпрі був відкритий науково-дослідний центр FireFly, що розробляє компоненти ракет і супутників. Це значно прискорило створення ракет і покращило їх характеристики. Сьогодні FireFly Aerospace, так тепер називається колишня FireFly Space Systems, входить до двадцятки світових компаній, що створюють приватні ракети. На запитання, чи зможе FireFly гідно конкурувати з суперниками, Макс Поляков дає однозначну ствердну відповідь. За його словами, більшість конкурентів робить легкі ракети довжиною до 8 метрів, тоді як FireFly — 30-метрові. Це вигідніше: так як робить вартість відправки 1 кг вантажу на орбіту дешевше.
Перший політ Alpha в грудні цього року планують зробити комерційним, а не тестовим. На ній полетять супутники американської компанії Airbus, яка планує запустити свої легкі 210-кілограмові супутники на орбіту всього на 16 ракетах FireFly. Крім того, FireFly закінчує виробництво трьох своїх супутників, які планує відправити в космос у 2020 році. Природно, на своїх ракетах. Запуски ракет FireFly пройдуть з космодрому в США. Дозвіл від американського уряду вже отримано.
Крім бізнесу, Макс Поляков займається підтримкою перспективної молоді. Але це не благодійність у чистому вигляді: як він каже сам, грошей просто так не роздає. За підтримки Макса Полякова та його компаній організується безліч наукових та спортивних заходів для молодих українців. Серед них: конкурс інженерних стартапів Vernadsky Challenge, науково-технічні фестивалі, чемпіонати з ракетомодельного спорту та багато іншого. Крім того, FireFly і Макс Поляков відновлюють і реконструюють Дніпровський планетарій, Житомирський музей космонавтики, а також створюють новий виш, який випускатиме висококласних фахівців космічної та інших перспективних технічних галузей.
З ініціативи Української асоціації високотехнологічних підприємств і організацій «Космос», Ради з космічних досліджень НАН України пройде обговорення перспектив космічних досліджень та вироблення аналітичного документа «Space Vision of Ukraine», який у різний час буде розглянуто в Києві, Дніпрі та Одесі.
У нашому місті засідання «круглого столу» відбудеться під час проведення Міжнародної Гамівської конференції 11-18 серпня 2019 року. Можливо, у форумі візьме участь і компанія FireFly.











