«Довгоочікувана виставка» — таку назву має експозиція картин, яку до кінця лютого можна побачити у Всесвітньому клубі одеситів (Маразліївська, 7). Живопис Овіка Зограбяна світлий і позитивний, клуб давно мріяв її отримати.
Поряд з роботами живописця в клубі представлені пластилінові фантазії його друга, молодого скульптора Дениса Салтицького, який спробував зворушливих персонажів з картин зробити тривимірними. Персонажів цих Овік називає вигаданими. А слон, півень, що нагадують яскраві дитячі іграшки? Вони напевно зі снів про безтурботне дитинство…
— Це саме той випадок, не рідкісний в Одесі, коли багато говорити не потрібно. Просто потрібно дивитися, отримувати задоволення, вдихати, вдивлятися, відчувати на смак. Це той випадок, коли хочеться жити і радіти, — сказала на вернісажі директорка департаменту культури та туризму Одеської міськради Тетяна Маркова.

І, безумовно, це той випадок, коли варто було почекати. Овік Зограбян народився в 1966 році в Вірменії, в селищі Доларік, в родині відомого художника Нікогоса Зограбяна. Закінчив Єреванське художнє училище, Московський народний університет. Роботи художника знаходяться в багатьох приватних колекціях України, Вірменії, США, Канади, країн Західної Європи. В Одесі він довгий час продавав свої картини в Горсаду, де, кажуть, їх купував навіть один з президентів Португалії.
— Іноді працюю темперою, але віддаю перевагу олії, — говорить Зограбян. — Так, мабуть, це імпресіонізм. Не заперечую проти такого визначення. Живу біля моря, в прекрасному місті, а тому воно надихає на створення колоритного живопису. Хоча тут є і пейзажі місць, по яких я бігав в дитинстві босоніж.

І щоб не потрапляти в ситуацію, коли наступної виставки доведеться чекати ще кілька років, обов’язково відвідайте цю, «Довгоочікувану».











