Такого в історії одеської спортивної спільноти ще не було. Федерація греко-римської боротьби Одеської області організувала зустріч поколінь. Тут зібралися збірна України на чолі зі срібним призером Олімпійських ігор Жаном Беленюком та головним тренером команди Артуром Дзигасовим, провідні фахівці України, атлети, які кували спортивну славу Одеси та країни, керівники спорту області та міста.
Начальник управління фізичної культури та спорту Одеської облдержадміністрації Валентина Кольчак під гучні оплески вручила посвідчення майстра спорту міжнародного класу Владлену Козлюку, який посів 2-е місце на чемпіонаті Європи (U-23). Почесними грамотами та дипломами були відзначені не тільки відзначені тренери та спортсмени, а й батьки В. Козлюка, які виховали нашу олімпійську надію.
— Владлене, — звертаюся я до «іменинника», — чотири роки тому ви стали чемпіоном світу з греко-римської боротьби серед кадетів. Потім були нагороди першостей Європи та світу серед тих, чий вік не перевищує 20 років, тепер — 23. Які подальші плани? Чи важко далося перехід з юнацької боротьби у дорослу?
— Плани? Виграти чемпіонат світу U-23, наступного року успішно виступити на чемпіонаті України серед дорослих і відібратися на Олімпіаду в Токіо. Щодо віку… Я все життя боровся зі старшими хлопцями (з однолітками — хіба що на зборах). Тому перехід з однієї вікової категорії в іншу, звичайно, відчув, але не так вже й сильно.
— З іншого боку, деякі у 23 роки Олімпіади вигравали.
— Деякі ще раніше, але всьому свій час.
— Козлюк потенційно готовий виступати на новому рівні, — вважає головний тренер збірної України з греко-римської боротьби Артур Дзигасов. — Але йому треба зміцніти — фізично і, головне, ментально. Адже боротися з мужиками і однолітками, як у вас кажуть, це дві великі різниці. Владлен вже рік стукає в ряди національної збірної, ми на нього дуже сподіваємося.
— Чому місцем проведення збору команди ви обрали Одесу?
— А ви знаєте, що Токіо, де проходитиме у 2020 році Олімпіада, і Одеса знаходяться на одній географічній широті? Відповідно, і кліматичні умови однакові. Тому сам Бог велів нам сьогодні бути тут. Тут великі борцівські традиції. Не можу сказати, що Одеса хапає зірки з неба, але тут іде плідна, кропітка робота з молодими спортсменами. І результати на обличчі: той же Козлюк, Михайлов у вільній боротьбі. Ну і, звичайно, справжнім сюрпризом стало свято, організоване президентом федерації греко-римської боротьби Одеської області Русланом Алмановим. Коли робота поєднується з приємними моментами, це дуже стимулює людину. Підкреслюю, не тільки спортсмена — кожну людину. Тому після збору до Туреччини на великий міжнародний турнір ми поїдемо у піднесеному настрої. Дякую одеситам.
— На жаль, у нашій країні мало приділяють уваги спортсменам, — ділиться думками Руслан Алманов. — А вони сьогодні — ті люди, які представляють країну на міжнародній арені. І в умовах, скажімо так, не найкомфортніших для тренувань, завойовують медалі Олімпіад, чемпіонатів світу, Європи. Цих людей треба називати героями. І коли я дізнався, що до Одеси приїжджає збірна України, то вирішив зробити приємний сюрприз гостям, а заодно відзначити наших атлетів, тренерів, усіх людей, хто допомагає нам розвивати греко-римську боротьбу.
— Сьогодні в Одесі зібралася хороша когорта борців. Є шанс, що хтось із них проб’ється на Олімпіаду?
— Є Владлен Козлюк. Є Руслан Магомедов. Він минулого року на чемпіонаті світу боровся за 3-е місце, але в нього «вилетіло» коліно, і він зійшов з дистанції, став п’ятим. Ми зробили йому дві операції на менісках. Дуже допоміг спортивний лікар Ігор Околот. Він взяв на себе всі технічні та процедурні питання, його роль у відновленні спортсмена важко переоцінити. Якщо Магомедов добре увійде в тренувальний процес, думаю, наступного року поїде на чемпіонат світу, і в нього будуть усі шанси пробитися на Олімпіаду. Як і у Козлюка, природно. А ми будемо всіляко цьому сприяти. Хочемо, щоб Одесу на Олімпіаді представляли двоє борців.
— Дивлюся навколо, і серце радіє, — зізнається заслужений тренер України, кавалер ордена ФІЛА В’ячеслав Рудий. — Справа, якою ми займалися з покійним Олександром Галицьким, який багато років очолював федерацію греко-римської боротьби, живе і розвивається. Колись ми щорічно проводили міжнародні турніри, чемпіонат світу серед ветеранів, інші авторитетні змагання. Сподіваюся і вірю, що з приходом на пост президента федерації Руслана Алманова розвиток нашого виду спорту отримає новий поштовх.
— Мене в боротьбу привів чудовий чоловік — Костянтин Костянтинович Пульчо, — змінює напрямок розмови Р. Алманов. — Він досяг багато чого, був заслуженим тренером України. Але на перше місце все ж ставив не медалі, а виховання молоді. Вважав, що головне — закласти в юнака такі якості, як порядність, вірність, почуття власної гідності. Костянтин Костянтинович залишив незгладимий слід у моєму житті. В 11 років я потрапив під його крило. Особливих досягнень не здобув, але з тих пір, як став заробляти гроші, завжди по мірі сил допомагав борцям. І буду допомагати разом із соратниками. Нещодавно зателефонували друзі: «Є зал, є вільне місце, де можна постелити килим». Ось це подарунок! Спільними силами зробимо ремонт, підберемо тренерський штат і наприкінці року запустимо туди найменших. Сьогодні люди забули, для чого Бог дав нам життя. А дав він нам його для того, щоб жити правильно і робити добру справу для людей.











