Ах, як темніє рано!
Як сутінки сумні…
А вдень усмішку дарує
Тепер лише промінь випадковий.
І попереду так багато
Тижнів тужливих, похмурих,
Холодних калюж глибоких,
Сирих дощів тягучих…
То що ж із нею робити,
З осінньою журбою,
Що перейде трохи пізніше
У глибокий зимовий холод?
Ловити блискучий промінчик,
Годувати голодних кішок,
І хризантеми яскраві
Розсаджувати в саду.
Гербарій жаркого листя
Зберігати у великому альбомі,
Всім айстри різнобарвні
Дарувати, дарувати, дарувати!
А всі дари осінні —
І фрукти з димним запахом,
І руду горобину, і сонячний гарбуз —
Як радощі цінувати…