В одному саду ріс кедр. З кожним роком він ставав все вищим і красивішим. Його пишна крона царствено височіла над іншими. Чим більше він розростався і тягнувся вгору, тим сильніше в ньому росла непомірна зарозумілість. З презирством поглядаючи на всіх, одного разу він владно крикнув:
— Приберіть геть цей жалюгідний горіх! — і дерево було зрубано під корінь.
— Звільніть мене від сусідства нестерпної смоківниці! Вона докучає мені своїм дурним виглядом,— наказав іншим разом примхливий кедр, і смоківницю спіткала та сама доля.
Задоволений собою зарозумілий красень ніяк не вгамовувався:
— Очистіть навколо мене місце від старих груш та яблунь! — і дерева пішли на дрова.
Так кедр став повновладним господарем у саду, від колишньої краси якого залишилися тільки пні. Але одного разу вибухнула сильна буря. Зазнайко-велетень з усіх сил опирався їй, міцно тримаючись за землю потужним корінням, але вітер, не зустрічаючи на шляху інших дерев, безперешкодно накидався на самотнього красеня, нещадно ламаючи, трощачи і пригинаючи його до землі. Нарешті, змучений кедр не витримав лютих ударів, тріснув і повалився…
Спортивні новини
бокс Чемпіонка! Вже дворазова! Вихованка клубу «Квазар» (тренери — Євген…











