Жили-були два сусіди. Прийшла зимушка-зима, випав сніг. Перший сусід рано-вранці вийшов з лопатою розгрібати його. Поки розчищав доріжку, зазирнув через паркан. А в сусіда — акуратно втоптана стежка.
Наступного ранку знову наміло. Перший сусід встав на півгодини раніше, взявся до роботи, дивиться — а до сусідського будинку вже доріжка прокладена.
На третій день снігу навалило — по коліно. Встав ще раніше перший сусід, вийшов наводити лад… А в другого доріжка вже рівна, пряма — просто заглядання!
Увечері зустрілися вони на вулиці, поговорили про те, про се, тут перший сусід ненароком і питає:
— Послухай, а коли ти встигаєш сніг перед будинком прибирати?
Другий сусід здивувався спочатку, а потім засміявся:
— Та я його не прибираю, це до мене друзі ходять!