ср, 18 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса


Цю стару істину, судячи з характеру дзвінків у день чергування, згадали, мабуть, наші читачі — так чи інакше порушені теми вже звучали, але й тільки. Як зауважила одна наша читачка, «недалека та година, коли, борючись за голоси виборців, шукачі депутатських крісел нам в очі заглядатимуть і демонструватимуть готовність виконати і те, і це» — і запропонувала, не чекаючи години «ікс», почути «про що люди говорять».

Маргарита Іванівна, до прикладу, подякувавши міській владі за приведення до ладу Суворовської алеї в парку імені Шевченка, вкотре просить звернути увагу на Старосенний сквер.

— Назвіть це «криком душі літньої пенсіонерки», — підказала читачка. — Від вокзалу до «Привозу» — трущоби! Під вечір взагалі, вибачте, «збір блату та зграя жебраків». Але ж це обличчя наше! Рідкісний гість міста омине знаменитий ринок. Бути в Одесі й не побувати на «Привозі»? Скільки разів міська влада обіцяла навести лад на цій території, а далі обіцянок справа не рухається.

Наша читачка Любов Костянтинівна зателефонувала «із забутих Дальніх Млинів». Про проблеми мікрорайону біля Іванівського мосту вона також не раз говорила і нашим журналістам, і чиновникам міських департаментів. Любові Костянтинівні 85 років, живе з сином-інвалідом.

«Трамвай уже понад 10 років тому скасували, — розповідає, — аптеки поблизу немає. Ставила я питання про аптеку, і мені відповіли, що муніципальної тут не планується, а відкриття комерційної навряд чи можливе — нерентабельно. Була б я на ногах, підняла б усі Дальні Млини, а так… Бачу, що люди змирилися зі своєю долею, відчуття таке, що нікому нічого не треба…».

Надія Петрівна Шеленговська вимушено «повторюється», бо не доходять її слова до потрібних вух. Вулицю Щорса реконструювали, а зупинкові комплекси поставити «забули»: «Бабусю під проливним дощем на зупинці побачила — просто серце кров’ю обливається!».

Покликати співробітників Північного РЕМ на Слободку, а точніше — на вулицю Тиху, марно намагається Любов Іванівна, що живе на цій вулиці. Як розповіла, після зимової стихії вуличне освітлення налагодили, але лише частково — кінець Тихої залишився «темним і тому неблагополучним місцем». У РЕМ ліхтар повісити погоджуються, але тільки на словах…
Ау, керівники! По другому-третьому колу люди пішли, добиваючись вашої уваги та участі.

До речі, і Любов Іванівна з вулиці Тихої, і Тетяна Миколаївна Сафонова, яка нарешті переселилася з «клімовського» кварталу до Київського району (див. попередні звіти з редакційних чергувань, рідкісне з яких обходилося без розповіді про долю 93-річної жінки, нова квартира для якої не входила до планів олігарха) «зійшлися» в одній темі. І ця тема — «Полярна зірка». Пам’ятаєте, холодокомбінат, міськхолодильник, підприємство з випуску морозива — акціонерне товариство з красивою назвою? З такою красивою назвою і загинуло за відомою схемою «приватизація-ліквідація». А наші читачки, як з’ясувалося, на фабриці морозива практично все життя працювали і є акціонерами, з якими ніхто не розрахувався. Багато років, розповіли, позови ошуканих акціонерів розглядали в судових інстанціях, підприємство за цей час було оголошено банкрутом, «а з банкрута що візьмеш?». Обурено і прикро, кажуть Любов Іванівна і Тетяна Миколаївна, що допустили зникнення з карти міста підприємства, яке випускало по 22 тонни продукції на день, і що «їдять одесити тепер виключно морозиво, зроблене в інших містах»…

Дарина Алексєєнко, «вимушено пересівши з маршрутного таксі в місьлектротрамвай», поділилася з нами своїм спостереженням: тарифи на проїзд підвищено, а якщо так, то хотілося б, щоб гроші доходили до мети і «не губилися» дорогою. Проїзний талон, на думку читачки, повинен допомогти у звітності. Але ставлення до талонів «плювацьке» скрізь, за винятком трамваїв — тут завжди є кондуктор і він завжди вручає квиток. Ні в тролейбусах, ні тим більше в маршрутках квитки не в пошані. Водії останніх свого часу возили рулони квитків, які видавали тільки тим, хто вимагав, а потім і зовсім перестали. Отже, знову на око визначать транспортники, скільки пасажирів на день проїхало і скільки коштів надійшло, коли в черговий раз наполягатимуть на підвищенні тарифів, уклала наша читачка.

Не перевелися ентузіасти та любителі краси — Сеня Григорівна Ковтун зателефонувала, щоб розповісти про своїх чудових сусідок і сказати «спасибі» за квітник біля будинку, створений руками двох жінок.

— Вже третій рік навпроти будинку 125/2а по Люстдорфській дорозі розбивають квітник Ніна Петрівна Салтановська та Галина Олександрівна Шлапак. Самі скопують, садять різні квіти. Тюльпани, нарциси, півонії, хризантеми. Так красиво!

Приєднатися до створення краси, як з’ясувалося після моїх навідних запитань, бажаючих небагато, але, можливо, це справа поправна. До дерев, квітів та різної рослинності городяни взагалі-то небайдужі і, якщо що, — тривожаться не на жарт. Зараз пильні читачі повідомили про «безконтрольні катання на конях» у сквері по вулиці Левітана і дуже просили передати «Міськзелентресту» прохання звернути увагу на сосни, що гинуть біля будівлі видавництва «Чорномор’я» — вони завжди були окрасою площі. Оскільки ми теж «мешканці» площі — приєднуємося.

У понеділок, 15 червня, на «гарячому телефоні» «Вечірньої Одеси» 64-96-48 з 10.00 до 12.00 чергує спортивний оглядач Анатолій Васильович Мазуренко.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса