На руці у завідуючої відділенням онкогематології обласної дитячої клінічної лікарні Н. В. Молодець — широка стрічка-браслет, на бісері яскраво виділяються слова «Вір у себе». «Це мій талісман, — каже Наталія Віталіївна. — Подарувала мені його дівчинка, яка лікувалася у нас і перенесла операцію з приводу пухлини мозку. Зараз у неї все добре, хоче зробити мені новий талісман — цей дещо поносився».
«Вірте в себе!» — намагаються переконати медики і дітей-пацієнтів, і їхніх рідних, об’єднуючи зусилля проти грізної хвороби. Віра теж ефективні ліки, вона перекриває дорогу відчаю, допомагає одужанню.
Сьогодні у відділенні 36 дітей. «Найменша трирічна Ангеліна весь вільний від процедур час ходить коридором з колясочкою та лялькою, до всіх заходить у гості, всі її пригощають, — посміхається Наталія Віталіївна. — Найстарший Влад, йому 14 лютого виповнилося сімнадцять років. Він завзятий «комп’ютерник». Характер суворо чоловічий…».
Таке відділення в нашому регіоні єдине. Найбільше пацієнтів з районів області, адже там і мешканців більше порівняно з Одесою. За тим же критерієм серед районів відзначаються Ізмаїльський та Білгород-Дністровський. Але скрізь зростає онкозахворюваність — пухлини мозку, нирок (нефробластома), периферичної нервової системи (нейробластома). Чому таке відбувається? «Якби на це питання конкретно хтось відповів, Нобелівську премію отримав би», — вважає Наталія Віталіївна. І все ж, каже, негативну роль «хворої» екології, нераціонального харчування, спадковості не скинути з рахунків: в організмі кожної людини, навіть у стадії ембріона, є онкоген, і за певних умов він активізується. Загадка: іноді важка спадковість не спрацьовує — народжуються здорові діти.
На обласних курсах підвищення кваліфікації медсестер Наталія Віталіївна читала нещодавно лекцію про крайню необхідність онконастороженості. Уважними мають бути і батьки. Якщо у дитини помітно змінився колір шкіри обличчя, тіла; якщо вона була жвавим живчиком, а стала млявою, віддає перевагу посидіти, а не побігати з хлопцями; якщо у неї змінилася форма живота — став він більшим або з’явилися якісь випуклості; якщо збільшилися лімфовузли — підщелепні, пахвові, пахові, а то й усі разом, і якщо це не пов’язано з якоюсь інфекцією — не відкладайте візит до педіатра або сімейного лікаря. Він направить дитину на подальше обстеження.
Має насторожувати також, якщо пневмонія у дитини не піддається лікуванню більше десяти днів або при лікуванні шлунково-кишкового захворювання живіт у дитини не набуває нормальної форми. Такі ознаки медик також не має права пропустити.
У 90% випадків лікарі відділення онкогематології досягають у дітей стійкої ремісії, у 65—70% випадків — одужання, але ці пацієнти ще 5 років, від дня встановлення діагнозу, на обліку, приїжджають на консультації. На І—ІІ стадіях захворюванню легше протистояти, менш сприятливий прогноз при 3-й і 4-й стадіях. Але навіть якщо є один шанс з тисячі, необхідно діяти. Не бігти до екстрасенсів, ворожок або, за порадою знайомих, — на голкотерапію, а суворо виконувати призначення лікарів. Якщо знадобиться підтримати лікування за допомогою народної медицини, вони і це підкажуть.
На сьогоднішній день, запевнила Наталія Віталіївна, препаратами для хіміотерапії відділення забезпечене, їх, згідно з держпрограмою, закуповують централізовано. Інша справа — ліки супровідної терапії, скажімо, протиблювотні розчини, препарати для покращення роботи печінки тощо. Тут на допомогу неплатоспроможним батькам приходять, на щастя, благодійні фонди — «Парус надії», «Бджілка» та інші. Саме вони придбали дуже необхідний апарат дозування розчинів для крапельниць — інфузомат. Років десять тому мами хворих діток змушені були ночами просидіти біля їхніх ліжечок і стежити, щоб процедура не переривалася, тепер є можливість 2—3 години відпочити.
В особливо складних випадках, наприклад, якщо потрібна операція, дитину доводиться госпіталізувати до Києва, в «Охматдит». За умови, що є родинний донор. Так вдалося врятувати життя півторарічній дівчинці — донором стала її 6-річна сестричка. А донором 9-річної дівчинки став її 6-річний братик. Сьогодні всі діти почуваються нормально. Відсутність закону України, що дозволяє донорство органів від людини, не спорідненої реципієнту, — велика проблема.
Люди у нас, як правило, чуйні, «запрограмовані» на добро.
Багато хто, особливо літні, розповідає Наталія Віталіївна, приходять і пропонують допомогу дітям, а одна подружня пара, яка допомагає пораненим воїнам АТО, надала відчутну фінансову допомогу кільком сім’ям хворих дітей. Дуже важлива психологічна допомога, підкреслює зав. відділенням, тут завжди раді «лікарняним клоунам», артистам-лялькарям — діти радіють, веселяться, забуваючи про свої біди та болі. А яким «лікувальним» сюрпризом виявилося для них шоу роботів! Не забувають добровільні помічники і про мам дітей: дівчата, які вивчають перукарську справу, приходять, щоб порадувати їх красивою зачіскою. Все це піднімає дух, не дозволяє опускати руки. Поки що, через ГРВІ та грип, у відділенні карантин. Але закінчиться — і гостям знову будуть раді. Тільки треба попереджати про візит заздалегідь телефоном 715-08-53.
У відділенні онкогематології працює 8 лікарів, троє з яких чергують вночі. Всі вони — випускники нашого медичного вишу — ОНМедУ. Ольга Олександрівна Коливай, наприклад, працює тут 25 років, Микола Іванович Зиль — 35, а Олег Євгенович Мартинов — 8 років, починав тут же медбратом. Напевно, знають наші читачі лауреата конкурсу «Вечірньої Одеси» «Люди справи» Валентину Лукінічну Шаніну. А скільки сил, душевного тепла віддають дітям медсестри, нянечки, весь персонал. Праця тут нелегка, вимагає психологічної витримки, загартування. Тому так дорогі їм посмішки, щирі слова подяки одужалих і подорослішали хлопців.
