З таким проханням у відкритому листі до керівництва країни звернулася Федерація роботодавців транспорту України (ФРТУ). Авторитетна громадська організація, що має територіальні структури в усіх регіонах країни, стурбована тим, що в роботі контролюючих органів, зокрема, тих, хто здійснює екологічний та фітосанітарний контроль суден в українських морських портах, як і раніше, панує корупція.
Про цю проблему, яка стримує розвиток національної портової галузі та негативно позначається на міжнародному авторитеті нашої країни, «Вечірня Одеса» розповідала 28 жовтня цього року. Нагадаємо, що приводом для виступу газети стала нарада в Южненській філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України». Учасники зустрічі за «круглим столом», а ними були керівники компаній-агентів, які працюють у морському торговельному порту «Південний», намагалися пояснити представникам Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря, в принципі, очевидне. А саме: сьогоднішній екоконтроль у морських гаванях не захищає інтереси держави, а є чудовим живильним ґрунтом для розквіту корупції, активізації вимагання хабарів та поборів.
З моменту наради минуло понад місяць. Але нічого, судячи з відкритого листа ФРТУ, не змінилося. Більше того, виявилося, що корупційні схеми, які процвітали за минулої влади, чудово «прижилися» за нової. За інформацією федерації, цього року кількість звернень від роботодавців-транспортників зі скаргами на протиправні дії з боку екоінспекторів збільшилася в кілька разів. Ледь не щодня правоохоронні органи повідомляють про запобігнення хабарам за так званий екоконтроль суден. Вартість «екологічної турботи», за даними судновласників, зазвичай вимірюється від трьох до п’яти тисяч доларів за судно, або 0,5 — 1 долар за кожну тонну води ізольованого баласту.
Як зазначається у відкритому листі, Федерація працівників транспорту України півтора року вмовляє Міністерство екології та природних ресурсів, а також Кабінет Міністрів змінити чинну систему екоконтролю, адаптувавши її до міжнародної практики та очистивши від двох корупційних складових — суднової екологічної декларації та хімічного контролю води ізольованого баласту. Як відомо, саме вони суперечать базовим міжнародним конвенціям МАРПОЛ 73/78 та Конвенції зі спрощення міжнародного морського судноплавства 1965 року. Екологічний ефект від наявності цих двох вимог — нульовий. Натомість практичний — простої суден, збитки судновласників, «подвійна» система контролю, мільйонна корупція та потужний «удар» по привабливості українських портів та репутації держави.
Однак Мінекології та природних ресурсів всіляко опирається зміні чинної системи екологічного контролю. Так, всупереч рішенням Держпідприємництва, інспектори досі вимагають суднової екодекларації та здійснюють хімічний аналіз води ізольованого баласту. Більше того, не бажання вищеназваного міністерства адаптувати систему екоконтролю до міжнародних норм настільки сильне, що на даний момент відомство оскаржує одне з рішень Держпідприємництва з цього питання в судовому порядку. Урядовці ж увесь цей час просто бездіють.
Як вважають фахівці, адаптувати систему екоконтролю до міжнародних норм та викорінити корупцію дуже просто. Міністерству екології та природних ресурсів достатньо виконати рішення Держпідприємництва № 29 та № 34, а Кабміну — змінити Правила охорони морських вод від забруднення та засмічення, скасувавши хімічний контроль води ізольованого баласту.
На завершення свого відкритого листа ФРТУ закликає Президента та Прем’єр-міністра, а також інших членів Ради національної безпеки та оборони України розібратися з так званим екологічним контролем суден та ухвалити рішення, які адаптують систему екоконтролю до світових норм, очистивши її від корупції.











