пн, 16 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

Вона дуже гірко плакала. До 65 років залишилася без дочки, чоловіка, погано чуюча і погано бачача, ще й «потрапила» на квартирну аферистку. Лідія плакала вже навиліт. Її історія — проста, як білий день. Так мені здавалося, коли я за неї тільки бралася.

Соцпрацівник Наталія прийшла до інвалідів-стариків з районного терцентру. Вона носила сумки, доглядала, допомагала. Що називається, в довіру втиралася. А коли чоловік Лідії помер, вдова виявила в документах на свою квартиру і Наталин прізвище. Виявилося, старики підписали «Договір довічного утримання» з Наталією. Це означає — вона їм допомагає за життя, а після смерті стариків отримає їхню квартиру. Шокована Лідія кинулася по судах… Але куди вже бабусі в юридичних підставах розібратися. «Ця аферистка всіх суддів купила. У неї свій бізнес у Чехословаччині», — сумно завершила свою розповідь обманута старенька.
Я щиро не любила підлих людей. Нехай зараз це, що називається, в тренді, тобто модно бути нахабним, хитрим і вміти обводити навколо пальця людей без докорів сумління. Але мені здавалося, що підлість — це підлість. У всі часи.
З Наталією Осташовою ми зустрілися біля Черкаського ЦУМу. Вона погодилася поговорити. Без камери. Півгодини чекаю. Явне безсоромство. «Напевно, обробляє чергову бабусю», — думається мені.
— Аліно, ви вибачте, я вже давно тут. Все не наважувалася підійти.
«Грає в благодійницю, — думаю, а сама оцінюю, — не схожа Наталія на багату аферистку, здатну підкупити суд, — жовта трикотажна футболка, китайські джинси, сумка зі шкірозамінника. Або прибідняється?»
Вона раптом заплакала:
— Я знала, що мені не варто в це вплутуватися. Але чоловік помер від раку, а я залишилася з двома дітьми сама…

…Наприкінці того ж дня в одному зі старих гуртожитків я знайду ще одну жінку з цієї непростої історії — Тетяну. Вона тільки прийшла до тями після розірвання «Договору дарування», який уклала 7 років тому з однією престарілою парою. Коли я побачила їхні фотографії — остовпіла. Це була моя старенька і її тоді ще живий чоловік. Тетяна згадувала, скільки «бруду» було на неї вилито. Вона теж плакала.

Вони плакатимуть і у нас у студії, кожна доводячи свою невинність. І тільки здивована бабулька буде кліпати очима на знімальному майданчику, не розуміючи, як з жертви вона перетворилася на шахрайку.

Аліна Гузь. Кореспондент програми «Шустер Life. Адреналін»

Продовження історії дивіться у вівторок, 4 червня, о 21.15 на Першому національному.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса