Минуло 50 років, як пролунав перший дзвінок у нашій 27-й школі. Але з пам’яті не вивітрилися ті дні. Згадується минуле по-доброму. Школа пам’ятає своїх випускників: Сергія Івановича Хлоню, який став міністром житлово-комунального господарства Республіки Білорусь, Тетяну Георгіївну Доброву — доцента педагогічного університету, Тетяну Петрівну Ільяш — завідуючу методичним кабінетом Київського райвідділу освіти та багатьох інших.
Атмосфера творчості в нашій школі допомогла Юрію Стоянову стати народним артистом Росії та створити улюблену для багатьох глядачів передачу «Містечко». Олександра Ніколаєнко стала однією з найкрасивіших дівчат у світі, отримавши звання «Міс Світу-2002».
Час вириває з наших лав друзів і близьких. Немає з нами першого директора школи Володимира Георгійовича Демидова, але пам’ять про нього назавжди пов’язана з історією школи: він побудував на місці пустиря храм науки. Незвичайна працьовитість, невичерпна енергія виявилися головними рисами нового директора Валентини Іванівни Балашової. Колектив намагається в усьому їй допомагати.
Коли через багато років при зустрічі вчитель переконується, що його учень йде по життю гідно — важко передати почуття, напевно, це і є вчительське щастя. Саме в цей момент усвідомлюється, що давнє шкільне співіснування за законом сполучених посудин взаємно підживлювало доброю енергетикою і вчителя, і учня.
Рідкісна професія дає можливість ростити і рости одночасно. Вчитель — це не професія, а спосіб життя. Це підтверджує талановитий педагог, чуйна людина Тамара Михайлівна Попова, яка виростила не одне покоління гідних громадян нашої країни. Для неї немає «поганих» дітей, вона називає їх усіх «рідні мої».
Діти, як метелики на світло, збираються навколо захопленої людини. Такими захопленими вчителями є Н. М. Степаненко, С. Н. Чернега, О. Н. Ткаченко, О. А. Сліпченко, І. А. Станчева, І. І. Орєхова, Т. Е. Чернега, О. А. Шевченко, О. І. Білочук, О. А. Бровінська, І. А. Бочкарьова, І. П. Жукович, Л. П. Порожнякова, Л. Г. Чернега, В. П. Сопрун, С. А. Анісімова, Л. М. Михайленко, О. П. Єлісєєва, М. П. Мудра, Л. В. Калініна, Н. І. Рассамакіна, Н. І. Булгакова.
Особливо хочеться відзначити багаторічну працю вчителя фізкультури Михайла Яковича Жалковського, який визнаний кращим вчителем міста. Його вихованці займають призові місця, стають чемпіонами з різних видів спорту. Наприклад, А. А. Кротов став чемпіоном з бодібілдингу. Яна Черненко та Ніка Кротова — чемпіонками України з художньої гімнастики.
А як не висловити слова подяки нашим чудовим завучам: Анні Георгіївні Ніколовій та Анні Павлівні Немировській. Виконуючи відповідальну роботу, вони вимогливі, але й доброзичливі, у скрутну хвилину завжди прийдуть на допомогу.
Багато випускників школи повернулися до свого другого дому. Тетяна Вікторівна Кутенко, заступник директора школи з навчально-виховної роботи прийшла до першого класу того року, коли відкрилася школа. І залишилася в цій школі назавжди. Коли їй поставили запитання, чи могла вона обрати іншу професію, Тетяна Вікторівна відповіла: «Не проміняю ні за що на світі!».
Зі шкільної лави полюбили професію вчителя і повернулися до рідної школи, щоб сіяти розумне, добре, вічне І. А. Станчева, О. І. Білочук, О. Н. Бровінська.
Багато років у нашій школі існує музей «Пам’ять», творцем і керівником якого є Надія Олександрівна Гаря (ветерани — часті наші гості).
Вважається, що є три найважливіші професії на світі: лікар — той, хто зцілює тіло; священик, який зцілює дух; вчитель, який допомагає рости душі людській. Шляхетна справа — і вдячна.
Тетяна Григорівна Якубовська,
Валентина Іванівна Сидорук.











