Гуляли ми з дідом у лісі якось
І зустріли оленятко.
З тих пір не можу я забути його очей
Покинутої дитини.
Мисливці злі плюють на закон.
Підкралися до лежбища тихо.
Видавши передсмертний відчайдушний стогін,
Закрила очі олениха.
Мене дід запевнив: дитина велика,
Вона виросте, вона проб’ється.
Жити тяжко з пораненною душею,
Усвідомлюючи, що мати не повернеться.
Спортивні новини
бокс Чемпіонка! Вже дворазова! Вихованка клубу «Квазар» (тренери — Євген…











