У публікації «Авторинок «Успіх»: схема та сама» (Вечірня Одеса, 7 квітня 2012 р.) розповідалося про те, що автомобільний базар, розташований на початку проспекту Маршала Жукова, існує поза правовим полем. Міська влада не приймала рішення про його створення. Проте, певне ТОВ «Успіх» вважає себе господарем ринку. Саме йому підприємці повинні платити орендну плату.
Завершувалася публікація питанням, яке не втомлюється ставити голова профспілкової організації підприємців авторинку Сергій Самойлюк: чи є у ТОВ «Успіх» якесь майно, зареєстроване на ринку? Заступник міського голови Микола Ільченко, коли його про це запитали, відповів ухильно, мовляв, майно є, але яке — сказати не може.
У зв’язку з цим хочеться нагадати, що відповідно до статті 30 Закону «Про місцеве самоврядування» організація місцевих ринків віднесена до власних повноважень виконавчих органів рад. Тому, оцінюючи законність діяльності будь-якого підприємства як власника, необхідно встановити наявність законного рішення влади про створення ринку та відведення землі для цієї мети. Однак ринок «Успіх» був створений тимчасово, термін дії договору на право тимчасового користування землею закінчився 3 березня 2002 року.
Саме тому у своїй публікації я ставив запитання: чому міська влада не помічає цього факту? Чому ТОВ «Успіх» вважає себе власником ринку? На якій підставі воно оббирає підприємців?
Симптоматично, що за заявою підприємців про шахрайство з боку ТОВ «Успіх» було прийнято постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Матеріали направлено на додаткову перевірку до Київського райвідділу міліції.
Тепер про майно. Переді мною — свідоцтво про право власності від 12.07. 2010 р. «на нежитлові будівлі магазину з «мийкою» (написання оригіналу) та адміністративно-побутовими приміщеннями» за підписом тодішнього віце-мера А. Ворохаєва. Номер рішення міськвиконкому, на підставі якого було видано цей документ, не вказано. Уточнимо — свідоцтво про право власності не на ринок «Успіх», а на магазини. Об’єкти перелічені, їх виявилося сорок. Ще одне важливе уточнення — «Свідоцтво видано на підставі сертифіката відповідності від 15.06.2010 р. замість рішення Київського районного суду від 30.10.2009 р.».
Виникає законний інтерес: про що тоді, три роки тому, був судовий спір? З’ясовується, що 27 серпня 2009 р. ТОВ «Успіх» звернулося до Київського районного суду з позовом до Одеської міськради про визнання права власності на нежитлові приміщення торгового павільйону площею 7236 кв. м. Представник міськради до суду не з’явився. Підприємців авторинку «Успіх» ніхто не повідомляв про судовий процес, і не залучав як учасника процесу.
Більше того, суддя Київського райсуду м. Одеси В. Сватаненко «не помітив», що термін дії договору на право тимчасового користування землею давно закінчився. У своєму рішенні він послався на нього як на… діючий документ.
Також суд проаналізував положення статті 376 Цивільного Кодексу про можливість визнання самовільно збудованих споруд лише у разі, якщо земельна ділянка перебуває у власності або користуванні особи, яка звернулася до суду, і коли ці споруди не порушують права інших осіб. Після чого в судовому рішенні з’являється наступний пасаж:
«1.10.2008 року мiж позивачем (ТОВ «Успіх») та Управлiнням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачiв Одеської мiської ради було укладено договiр оренди землi строком на три роки, вiдповiдно до якого позивачу було надано у строкове платне володiння i користування земельну дiлянку тверде покриття якої становить площа у розмiрi 15470 кв. м, на якiй розташованi вищевказанi нежитловi примiщення (а.с.20)».
Нагадую тим, хто забув: за законом договір оренди землі має право укладати тільки перша особа мерії, причому на підставі рішення сесії міськради. Згадане вище управління споживчого ринку не має повноважень щодо укладення договорів оренди землі. Але традиційно використовується прийом, за якого управління укладає договір оренди «твердого покриття». «Тверде покриття» — це юридичний міф. Використовується він для безконтрольного «збирання грошей» з підприємців, оминаючи процедуру винесення питання на сесію міськради. Однак договір неіснуючого твердого покриття, укладений неуповноваженим суб’єктом, не має тих правових наслідків, які притаманні договору оренди землі.
Проте, суддя В. Сватаненко, підмінивши поняття «оренда землі» орендою «твердого покриття», обґрунтував висновок про те, що самовільні споруди ТОВ «Успіх» слід узаконити. І визнав право власності на 33 споруди. В результаті підприємці, отримавши днями рішення суду, безуспішно намагаються знайти на ринку контейнери, позначені в судовому рішенні літерою «К», площею 1153 кв. м, літерою «П» — контейнер площею 246 кв. м, літерою «С» — контейнер площею 263 квадратних метра…
Однак у рішенні суду немає головного — про те, що ТОВ «Успіх» має законне право називатися власником ринку.
Цікаво, що у свідоцтві про право власності, про яке йшлося вище, вказано, нагадаю, 40 будівель загальною площею 11525 кв. м. А рішення суду узаконює 33 споруди площею 7236 кв. м. Але ж вигляд авторинку не змінювався з 1997 року, з моменту його створення. Тобто як побудували підприємці свої будки, так все й залишилося. За винятком будівель на ділянці, відібраній у 2009 році у тролейбусного депо та переданої ТОВ «Успіх». Але ця ділянка і ці будівлі не згадувалися в судовому рішенні.
Нарешті, навіть наявність об’єктів власності не тягне за собою появи права власності на весь ринок. Павільйонів і контейнерів торгуючих підприємців на «Успіху» близько трьохсот. Припустимо, 33 або 40 з них належать однойменному ТОВ. І що це змінює?
Кабінет Міністрів у 2009 році прийняв постанову № 868, якою рекомендував у місцях торгових місць без правовстановлюючих документів на землю створювати комунальні ринки. Навіть наявність трьох-чотирьох приватних будівель не є перешкодою для створення комунального ринку. Впевнений, що перша ж інвентаризація ринку «Успіх» продемонструє відсутність будівель-контейнерів, що належать ТОВ «Успіх». Ці будівлі віртуальні і існують лише на папері.
Але міському бюджету, схоже, не потрібні додаткові мільйони гривень — доходи від діяльності комунального ринку. Нинішнє керівництво міста, маючи вичерпну інформацію про аферу на «Успіху», нічого не робить для захисту інтересів міської громади, підприємців ринку, бюджету. По суті, мерія своїм бездіяльністю покриває злочини попередньої влади.











