вт, 17 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

На численних транспортних конференціях, під час зустрічей керівників, що представляють транспортні відомства країн Причорномор’я, постійно звучать тези про перспективність та необхідність розвитку мережі залізнично-поромних переправ. Заложені вони і в програмах розвитку транспортних коридорів регіону. Тези красиві, вони підкріплені думкою численних авторитетних експертів. Але, на жаль, вони абсолютно не враховують реальну ситуацію у сфері залізничних перевезень, які поступово перетворюються виключно на внутрішньодержавний вид транспорту.

Наочним підтвердженням такого «розходження теорії з практикою» стала XV рада директорів поромної переправи Варна — Іллічівськ — Поті/Батумі, що пройшла в Тбілісі. В цілому підсумки роботи поромних переправ у поточному, 2011 році визнали успішними. За 9 місяців поточного 2011 року між портами Іллічівськ, Варна, Батумі, Поті в залізнично-поромному сполученні перевезено 257,9 тисячі тонн різних вантажів, що на 7,86% більше, ніж за аналогічний період 2010 року.

Однак при цьому вантажообіг поромної переправи Іллічівськ — Варна в черговий раз зменшився майже вдвічі, і за 9 місяців поточного року не дотягнув навіть до 12 тисяч тонн. Порівняно з піковим показником роботи цієї лінії — 3,2 млн. тонн у 1989 році — вантажообіг зменшився в 200 разів (!). Робота цього напрямку підтримується тільки завдяки вантажопотоку за напрямком Варна — Батумі, який у поточному році зріс на 70%.

Що ж стало причиною такого катастрофічного зниження обсягів перевезень на болгарському напрямку? Як виявилося, не зниження обсягів торгівлі між Болгарією та державами СНД, а… катастрофічна нестача вагонів для забезпечення транспортування вантажів болгарських відправників. Так, з необхідного мінімуму в 20 вагонів на рейс «Укрзалізниця» подала до Болгарії — за 9 місяців поточного року! — всього 80 порожніх вагонів. І якби не відправка до Болгарії 344 порожніх вагонів з Грузії, як вагонної допомоги, — болгарський напрямок залізнично-поромних перевезень можна було б закривати.

Але справжнє занепокоєння всіх учасників ради директорів викликала ситуація із забезпеченням вагонами українських вантажовідправників, які мали намір у листопаді-грудні поточного року відправляти свої вантажі до Грузії та Вірменії. Переведення інвентарного парку «Укрзалізниці» в «приватну власність» (компаній, що входять до структури «Укрзалізниці») практично паралізувало міжнародні перевезення.

З огляду на виниклу проблему, Грузинська та Південно-Кавказька залізниці запропонували «Укрзалізниці» вагонну допомогу. А «Укрферрі» виступила з пропозицією спільно розробити порядок адресної подачі цих вагонів вантажовідправникам, які їх потребують.

Але позиція «Укрзалізниці», зафіксована в протоколі, просто знеохочує: «УЗ інформує, що забезпечення українських вантажовідправників вагонами проводиться з урахуванням наявності вагонів відповідного типу на території України. Підсилка порожніх вагонів на територію УЗ можлива тільки після економічних розрахунків доцільності цього в кожному конкретному випадку та згоди УЗ».

Одним словом, самі не веземо і іншим не дамо. Так що слідом за обвалом болгарського напрямку слід очікувати і різкого обвалу обсягів залізнично-поромних перевезень і на напрямку Іллічівськ — Поті/Батумі.

Цікаво, що в результаті від цієї ситуації страждають самі залізничники. Як показує детальний аналіз структури перевезень через поромні лінії, більшість вантажів, яким «відмовлено» залізницею у перевезенні, потрапляють на автотранспорт, який користується послугами тієї ж поромної переправи. Вперше за всю історію існування залізнично-поромної переправи Варна — Іллічівськ — Поті/Батумі у поточному році кількість перевезених великовантажних автомобілів ТІР (6895 одиниць за 10 місяців 2011 року) перевищила кількість перевезених вагонів, і цей розрив стрімко збільшується.

Ось так у назві «залізнично-поромна переправа» слово «залізнично-» поступово стає порожнім. І ця тенденція стосується не тільки ліній з Іллічівська. Як вдалося з’ясувати з спілкування з учасниками минулого засідання ради директорів поромної переправи Варна — Іллічівськ — Поті/Батумі, аналогічна ситуація з нестачею вагонів відбувається на всіх залізнично-поромних лініях у Чорному морі.

Після переведення всіх російських вагонів з інвентарного парку РЖД до приватного парку (за прикладом цієї «реформи» сьогодні діє «Укрзалізниця») у кілька разів зменшилися обсяги залізничних перевезень на лініях порт Кавказ — Варна, порт Кавказ — Поті. Рейси залізничних поромів на лінії порт Кавказ — Самсун, через відсутність вагонів, виконуються епізодично, 1-2 рази на місяць. Рейси залізничних поромів на лінії Іллічівськ — Деріндже в грудні через відсутність вагонів взагалі були скасовані, і зараз судновласники спільно з експедиторами ведуть переговори про відновлення цих перевезень вже через грузинський порт Батумі.

Так що не виключено, що результатом ринкових перетворень у залізничному транспорті на просторах СНД стане його внутрішня ізоляція і, як підсумок, становище, яке, наприклад, займають залізниці в транспортній системі Туреччини (менше 8% вантажообігу). На жаль, у цьому напрямку Україна йде семимильними кроками.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса