До редакції надійшов лист від Іванни Іванівни Чіканчи із села Виноградівка Арцизького району. Жінка просила розібратися в ситуації, в якій опинилася, як вона вважає, «з вини головного бухгалтера відділу освіти Арцизької райадміністрації».
«У лютому 1988 року, — пише Іванна Іванівна, яка в той час працювала заступником директора з навчально-виховної роботи Виноградівської СШ, — по дорозі на роботу через сильний ожеледь я отримала важку черепно-мозкову травму. Згодом Білгород-Дністровська ВТЕК та обласна МСЕК визнали втрату 60 відсотків працездатності та дали мені 2-гу групу інвалідності.
На підставі рішення ВТЕК відділ освіти Арцизької райдержадміністрації виплачував мені грошову компенсацію по втраті професійної працездатності через трудове каліцтво. Починаючи з квітня 2009 р., РВНО припинило виплати компенсації без жодних на те підстав.
Трудове каліцтво на безстроковий період мені встановлено законно. Чому ж працівники бухгалтерії РВНО вирішили, що мають право позбавити мене соціального захисту? В чому моя провина, що співробітники райвідділу освіти ображають мене, підозрюючи в прагненні урвати, як вони кажуть, «ласий шматок»?
Я дуже хвора людина, єдиним засобом існування для мене були виплата по втраті працездатності та пенсія по інвалідності. Як мені жити далі, якщо в моїй конкретній ситуації відбувається грубе порушення чинного раніше законодавства, адже закон зворотної сили не має.
Зараз я в передінфарктному стані перебуваю на лікуванні в Арцизькій районній лікарні. Прошу відновити справедливість і допомогти мені у відновленні виплати матеріальної шкоди та компенсації втраченого через трудове каліцтво заробітку».
Бухгалтер РВНО В. Ф. КУЦАРЄВА, з якою ми зв’язалися телефоном, розповіла, що вона, вступивши на посаду, під час прийому документації виявила, що І. І. Чіканчи проводиться виплата збитків по трудовому каліцтву, але документів, що підтверджують цей факт, в особистій справі не виявилося.
— У папці знаходилися кілька довідок, виданих медичними експертними комісіями, акт про нещасний випадок за формою БТ, наказ РВНО за 1989 рік, виданий на підставі довідки МСЕК про виплату компенсації по втраті працездатності. Термін дії довідки і, відповідно, наказу про відшкодування збитків — один рік. Наказ потрібно було продовжувати з кожною новою медичною довідкою, але цього не сталося. Тобто спочатку виплати проводилися з порушенням законодавства. Крім того, компенсація втрати працездатності повинна проводитися на підставі акта за формою Н-1, тобто по травмі, отриманій на виробництві. По нещасному випадку, що стався з І. І. Чіканчи, складено акт БТ — побутова травма. А при побутовій травмі подібна компенсація не виплачується. Дивуюся, що протягом 20 років цього не помітило КРУ, але як головний бухгалтер не можу допустити такого порушення. Оскільки помилка з виплатами сталася не з вини І. Чіканчи, вимагати повернення грошей з неї РВНО не буде. Зараз районний суд розглядає позов Іванни Іванівни про відновлення виплат районним відділом освіти. Якщо суд прийме таке рішення — ми повинні будемо його виконати.
Власне, таку відповідь отримала і І. І. Чіканчи, але погодитися з нею не може. Вона вважає, що травма, отримана при падінні на слизькій дорозі, пов’язана з виробництвом, оскільки сталася по дорозі на роботу. «Це підтверджено обласною медико-соціальною експертною комісією, яка встановила причину інвалідності — трудове каліцтво, — каже вона, — тому припинення виплат незаконне».
Виходить, що два документи суперечать один одному? Судячи з акта, складеного в школі її колегами, І. І. Чіканчи отримала побутову травму, в висновку МСЕК йдеться про трудове каліцтво.
Схоже, без консультацій фахівців не обійтися.
Начальник відділу організації профілактики нещасних випадків на виробництві та профзахворювань управління виконавчої дирекції в Одеській області Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Геннадій Володимирович Козерацький вважає дії головного бухгалтера Арцизького РВНО правильними.
— Відповідно до «Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися в побуті, по дорозі на роботу або з роботи», затвердженим Президією ВЦРПС 16 листопада 1976 року, яке діяло в той час, травма по дорозі на роботу кваліфікувалася як побутова травма, якщо тільки працівника не везли на транспорті підприємства. Комісія, що розслідувала цей випадок, як і належить, склала відповідний акт за формою БТ. Чому обласна МСЕК вказала причину інвалідності І. Чіканчи «трудове каліцтво», незрозуміло. За законом, підставою для такого висновку є акт за формою Н-1, який підтверджує нещасний випадок на виробництві. Саме цей акт — підстава для виплати потерпілому витрат на медичну допомогу, на професійну та соціальну реабілітацію та страхових виплат по втраченій працездатності. Думаю, що причина інвалідності у висновку медиків вказана помилково…
Значить, спочатку РВНО не повинно було нічого платити? Це питання ставлю начальнику відділу виплат обласного Фонду соцстраху НС Валентині Яківні Шляховій.
— Це право підприємства — відшкодовувати збитки від нещасного випадку, що б не стало його причиною. Особливо якщо це зазначено в колективному договорі. Головне, щоб все було оформлено по закону. Щодо трудового каліцтва, то обов’язковим доказом цього повинен бути акт за формою Н-1.
Всі крапки над «і» розставив начальник відділення виконавчої дирекції ФССНСПУ в Арцизькому районі Іван Михайлович Бузіян:
— Якщо відволіктися від того, правильно чи неправильно була оформлена виплата І. І. Чіканчи — нехай в цьому розбирається РВНО, — ситуація на сьогоднішній день така. До 2001 року відшкодування втрати працездатності покладалося на підприємство. Після виходу Закону «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві» ці функції передано ФССНСП. Зрозуміло, що головний бухгалтер РВНО, виявивши, що організація продовжує виплачувати компенсацію по, як це значиться в довідці МСЕК, трудовому каліцтву, в той час як це вже вісім років не належить робити, припинила незаконні виплати. Бухгалтерія намагалася передати справу Чіканчи до нашого фонду, але ми не можемо його прийняти, оскільки її травма не пов’язана з виробництвом. Нагадаю, що фонд проводить виплати лише на підставі акта Н-1.
Залишається невиясненим одне питання: чому РВНО не передало справу І. І. Чіканчи до Фонду страхування від нещасних випадків на виробництві ще в 2001 році? Зараз відповісти на нього нікому. Ясно одне: ситуація з травмою Іванни Іванівни та виплатами вирішилася б вісім років тому. У відділу освіти не було б незаконних витрат, а постраждала вчителька, можливо, легше б перенесла моральну травму. Не виключено, що десять років тому можна було б якось по-іншому врегулювати ситуацію, що склалася.
Зараз же єдиний вихід люди, з якими мені довелося спілкуватися, бачать у судовому розгляді. Чи визнає суд травму, отриману вчителькою 23 роки тому по дорозі на роботу, виробничою?
А поки 60-річна жінка, яка нещодавно перенесла інфаркт і потребує операції на серці, важко переживає трапивши. Та й її фінансове становище після того, як перестала отримувати гроші від РВНО, значно погіршилося…











