нд, 22 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

Виставка під такою назвою відкрилася в Музеї сучасного мистецтва Одеси (Сабанський провулок, 4а). Автор представлених робіт, одеська художниця Ольга Котова продемонструвала картини не тільки в рамах, але й на об’єкті у вигляді афішної тумби (ідеєю такого об’єкта та його виконанням виставка зобов’язана директору МСМ Одеси Семену Кантору). А робота «Трильяж» саме у формі потрійного дзеркала зі стулками зроблена: дивиться в неї глядач — і бачить автопортрет художниці.

Заступник директора МСМ Одеси Любов Заєва, представляючи нову експозицію, зауважила:

— Давно помічено, що дуже схожі на моря морські міста, розташовані на їхніх берегах. Одеса не виняток. Тому зрозуміла спроба Ольги Котової порівняти Чорне море та Одесу (з одеситами, заодно). Погляд на море і назад… і так на всіх представлених картинах нової виставки в музеї. Море тепле і яскраве, спокійне і легке. Така ж Одеса — затишна і урочиста, камерна і строка́та. І, звичайно, одесити. Такі ж, як Море і Місто. Ця тема цікавить художницю досить давно (наскільки це можливо за її віком). Дуже органічно виглядають поруч із новими роботами маловідомі картини, датовані кінцем 90-х — початком 2000-х. Радує, що сучасні — світліші. Цього бракувало раннім творам і, ймовірно, автору. Прекрасна техніка. Так і хочеться сказати: «класична одеська». Ідеально пасує до обраних тем…

Ольга, як хороший сценограф, на передньому плані немов вибудовує мізансцену за участю акторів.

— Це плач за втраченою жіночністю, — зітхає відомий художник-авангардист Віктор Павлов. — Не дівочістю, ні, — жіночністю… Особливою тугою просякнутий «Трильяж», оформлений мереживними серветками, намистом, віялами.

Серед полотен Ольги є і «Блакитні двері», де жіночий портрет обрамлений, на зразок парадних дверей старого одеського будинку, з зворушливою маленькою реді-мейд наклейкою — справжнім поштовим конвертиком, що прийшов автору з Парижа (ну, яка ж одеситка не є ще трохи й парижанкою?). Робота виставки триватиме до 14 грудня, і потрібно встигнути насолодитися цією натурою, що минає, на кшталт картини «Піанінка» (будівля фабрики фортепіано), подружити перед портретами живописця Юрія Єгорова та скульптора Миколи Степанова, що пішли від нас, в антуражі їхніх творчих майстерень. А жіночність… Якщо вона є, її вже неможливо втратити. Будемо не сумувати, а радіти «жіночим примхам» милої, майстровитої, сентиментальної художниці.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса