пн, 16 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

За два роки, 2008-й та 2009-й, в Одесі загинуло понад 300 стерилізованих тварин. Таку жахливу цифру назвали захисники тварин на прес-конференції, що відбулася 19 липня. Жахливу тому, що вона свідчить не тільки про жорстокість нашого суспільства, але також, вибачте, про дикість, неповагу до праці та нормальної поведінки людей, які прийшли нам на допомогу.

Може, ті, від чиїх рук загинули ці, цілком залежні від людини створіння, не знають, що благодійну установу — притулок на 6-му кілометрі Овідіопольської дороги, де стерилізують безпритульних тварин, побудували власним коштом німецькі захисники тварин. І вони ж в основному і утримують його сьогодні з тим, щоб цивілізовано, гуманно зменшити кількість таких тварин.

«Гинуть найласкавіші, найдовірливіші», — стверджують зоозахисники-практики Світлана Химченко та Ірина Момот, які очолили Союз захисту тварин м. Одеси. У них зібрані документи, за якими можна простежити не тільки діяльність цього громадського руху, але й затятий йому протидію. Щоб втілити в життя перший свій проєкт «Будці — ні!», опір «будковиків» та їхніх однодумців довелося долати довгих чотири роки.

Але насіння, посіяне «будкою», час від часу проростає. У різних кінцях міста — у житлових масивах Котовського, Таїрова, на Черемушках тощо — гублять не тільки стерилізованих тварин, але й усіх, що трапляються під руку. Найболісніша смерть — від отруєння. Чи треба говорити ще й про психологічну травму, що наноситься людям, які стали мимовільними свідками цього злочину, про небезпеку для здоров’я та життя дітей, які люблять затівати ігри в різних місцях? Раптом зацікавляться, що це таке залишено «добрими тітками та дядьками, які годують собачок»…

Але скільки б не зверталися зоозахисники та їхні добровільні помічники із заявами до міліції, отримували стандартні відписки: «Складу злочину немає». Зоозахисники схильні думати, що отруєння (щурячою отрутою, стверджують вони) — спланована акція, в якій діють по-злодійськи: одні дають розпорядження, інші виконують, треті покривають. Однак спробуй доведи! Потрібно чи не засідки влаштовувати. Цим-то й користуються губителі тварин. А підключитися до вирішення проблеми по-справжньому не тільки громадськість, але й чиновники, які схвалюють чудові закони на засіданнях, — це був би вже інший підхід, державний.

А поки його немає, в мережах беззаконня на тлі законів б’ються зоозахисники та волонтери, опікуни тварин, на адресу яких нерідко несуться образи і навіть погрози. Обіцяли тим, хто виступав проти «будки», «закопати в асфальт». А вони, ці впертюхи, що вірять або, вірніше сказати, віруючі в добро, все одно «гнуть своє».

Лікар Олена Марченко, яка взяла участь у прес-конференції, оприлюднила, наприклад, плакат-настанову, як слід чинити «у разі загибелі тварин від отруєння». По пунктах розписано: «викликати міліцію на місце події, доставити труп для розтину до ветеринарної лабораторії (смт Хлібодарське, тел. 750-86-74), відібрати при розтині матеріал для дослідження на отрути (підпис лікаря, який розкривав труп), попередньо домовитися і доставити відібраний матеріал на дослідження (Український науковий центр екології моря, тел. 63-73-45)».
Так і бачу посмішки скептиків: «І хто цим займатиметься?! Потрібні час, гроші, транспорт… А отруйника ще й за руку спіймати треба». А в міліції, за словами зоозахисників, кажуть: «Якщо ви доведете, займемося цією справою».

Замкнене коло? Схоже. А ще давно хвилює питання: коли ж, нарешті, всі захисники тварин зберуться разом, а не кожен сам по собі (спілка, товариство захисту, німецький притулок, ловці, управління екології тощо) і чесно, дивлячись один одному в очі, спокійно, без образ, обговорять свої досягнення та недоліки в роботі та вироблять спільний план дій?

Якби тварини могли говорити! Соромно було б нам слухати…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса