У понеділок, 16 травня, о 9.00, у Приморському районному суді на вул. Балківській відбудеться перше судове засідання у моїй справі.
Я обвинувачуюсь у тому, що напав на співробітників правоохоронних органів. Максимальний термін покарання за ч. 2 ст. 345 КК — до п’яти років позбавлення волі.
Події відбувалися у 2007—2009 рр. в рамках діяльності партії «Родина». До них можна віднести: спробу проведення референдуму про недовіру Гурвіцу; ліквідацію системи обкрадання людей під виглядом примусової евакуації автотранспорту; викриття системи обкрадання народу на парковках, автостоянках; викриття системи обкрадання держави та народу на ринках; перекриття траси Одеса—Київ та прийняття у зв’язку з цим Кабміном постанови № 278 про обмеження розміру орендної плати на ринках країни; низку гуманітарних проєктів, що дратували Ющенка (Прапор Перемоги, георгіївські стрічки тощо); роботу телеканалу АТВ.
За це Президент Ющенко дав доручення голові СБУ Наливайченку ліквідувати партію «Родина», нейтралізувати її лідера та партійний актив. Документи та листування цих посадовців ми оприлюднювали у ЗМІ.
21 березня 2009 року біля офісу партії «Родина» були затримані невідомі, які вели спостереження за Ігорем Марковим. Викликали міліцію, побоюючись, що це не просто цікаві, а, можливо, кілери. У цьому місті дуже часто опоненти колишнього мера Гурвіца ставали мішенню для найманих убивць. Стріляли у журналіста «Вечірки» Сергія Лебедєва, вбили Бориса Дерев’янка, вбили Валерія Кравченка. У цих та багатьох інших випадках убивству передувала стеження за жертвою.
Кадри затримання невідомих були негайно показані в ефірі каналу «АТВ». Ми нічого не приховували. Хто вони, було незрозуміло, доки до офісу партії не ввірвався колишній начальник обласного управління СБУ генерал Матіос з антитерористичною групою «Альфа». Матіос під відеокамери оголосив, що затримані невідомі є співробітниками оперативних підрозділів СБУ. Одесити, які прибули нам на допомогу, партійці «Родини», підприємці ринків «Куяльник», «Північний» не допустили беззаконня щодо Ігоря Маркова. СБУшники під свист народу покинули офіс. Я наступного дня направив кілька заяв про беззаконня з боку СБУ.
А вже 30 березня 2009 року було порушено кримінальну справу стосовно мене та охоронців Ігоря Маркова за ч. 1 ст. 343 КК (втручання в діяльність співробітників правоохоронних органів). Абсурдність цієї кримінальної справи була очевидною: звідки ми могли знати, хто стежить за офісом нашої партії? Основний зміст роботи оперативних підрозділів полягає в їхній непомітності. А якщо провалилися, то це провал самих оперативників. Ми не переживали, розуміючи, що порушення цієї кримінальної справи — просто залякування.
Ми тоді не знали про листування Ющенка та Наливайченка, ми не знали, що всі сили державної машини — СБУ, МВС — були кинуті на знищення Маркова. Невдовзі лідер «Родини» був змушений вживати заходів безпеки і навіть покинути на кілька місяців країну.
Вранці 21 серпня 2009 року на ринку «Північний» 50 «братків» під проводом дніпропетровського «рейдера» Назарова разом із Саламом Ахмадовим напали на одеських підприємців. Безкарно били їх протягом 4 годин. Сотні дзвінків до міліції залишилися без реагування. Лише до 12 години підприємці дали гідну відсіч бандитам. Тут і міліція з’явилася.
Я хоч і не був у той час на ринку, але в місцевих прогурвіцевських ЗМІ був оголошений «натхненником жорстокого побиття громадян», які «випадково» опинилися на ринку.
Після цього справа про затриманих СБУшників, яка не мала жодних перспектив і лежала без руху п’ять місяців, була реанімована.
16 вересня 2009 року мене було викликано до прокуратури, де слідчий Ю. С. Крісань додатково кваліфікував мої дії вже за ч. 2 ст. 345 КК — напад на співробітників правоохоронних органів.
А 9 жовтня 2009 р. слідчий обласної прокуратури Крісань був нагороджений Е. Гурвіцем знаком відзнаки міського голови «За становлення правової держави».
Про «становлення правової держави» у виконанні пана Крісаня я розповів у п’яти заявах до Генеральної прокуратури, описавши беззаконня, вчинені слідчим при розслідуванні кримінальної справи стосовно мене. Реакції жодної.
А слідчий Крісань встановив, що ми, «родинці», «маючи з не встановлених у ході досудового слідства джерел відомості про проведені… контррозвідувальні та оперативні заходи співробітниками УСБУ, протиставляючи себе органам СБУ, вирішили втрутитися…, застосувавши до них фізичне насильство…, для підриву авторитету СБУ… та викликати суспільний резонанс».
Доказ «прямого умислу» мого «нападу» на правоохоронців теж ґрунтується на свідченнях «невстановлених джерел». Хто ці джерела, слідчий не встановив, але точно встановив, що я від цих джерел інформацію про проведені СБУ заходи отримав.
Крім того, Ю. С. Крісань засекретив один із томів кримінальної справи і довго добивався від мене, обвинуваченого, проходження процедури отримання допуску до державної таємниці для ознайомлення з таємним томом кримінальної справи. А я довго і безрезультатно добивався від Крісаня вказівки норми закону, що зобов’язує мене отримати такий допуск.
У результаті слідчий, порушуючи норми ст. 218 КПК, направив кримінальну справу до суду, не ознайомивши мене, обвинуваченого, з усіма матеріалами кримінальної справи.
І судити мене теж будуть «таємно», оскільки наявність «таємного» тому в кримінальній справі робить засідання суду закритим.
Мені часто ставлять запитання про позицію лідера партії «Родина» з цього питання. Лідер не висловлює тривоги та занепокоєння. А я, про всяк випадок, знову звернувся до Генеральної прокуратури та до Президента України.
Я розумію, що представники держави, чиновники, зацікавлені у збереженні системи обкрадання народу, роблять усе, щоб… зберегти цю систему.
Сергій Бовбалан.











