ср, 18 лис --:--:--
USD 0 0
EUR 0 0
А9582.64 ДТ93.04
+17° Одеса

Прем’єра опери Джакомо Пуччіні «Турандот» у постановці Станіслава Гаудасинського очікується 26 лютого. На прес-конференції постановочної команди, що відбулася в медіа-центрі ІА «Репортер», журналістам розповіли про подію, що готується.

Нагадаємо, що навесні минулого року Одеський національний театр опери та балету сколихнув черговий скандал. І того разу він був пов’язаний із постановкою «Турандот», здійсненою німецьким режисером Крістіаном фон Гьотцем. Кричущий факт, коли режисера відмовилися пускати до будівлі театру, увійде в світову історію. Після скандалу з «Турандот» з театру довелося звільнитися тодішньому директору Анатолію Дуді, а продюсеру вистави Олексію Ботвінову — залишити мрії про посаду художнього керівника Одеської опери. На щастя, завдяки втручанню міністерства культури, якому безпосередньо підпорядковується театр, що перебуває в ранзі національного, прем’єра та ще кілька вистав відбулися. Вистава виявилася вельми цікавою, яскравою, гідною, і звідси закономірне хвилювання публіки: навіщо робити нову постановку і чи означає це знищення «старої», минулорічної?

Прес-служба театру розповсюдила текст, який ми наводимо з деякими скороченнями.

«Все почалося з одного японця, великого музичного імпресаріо на ім’я Ямамото, який нещодавно відвідав Одесу. Розглядалася можливість гастролей Одеської опери в Японії. Пан Ямамото був у захваті від музичної постановки опери «Турандот», здійсненої головним диригентом театру Олександром Самоілею, і від високого рівня виконання співаками та оркестрантами найскладнішої музики Пуччіні.

Щодо сценічного рішення вистави, то тут японця не все влаштувало. Давши загалом схвальну оцінку, він сказав, що для Європи, можливо, це прийнятний варіант, але в Японії таку виставу не зрозуміють. А через деякі особливості колірних рішень можуть виникнути навіть неприємності, аж до того, що японська публіка почне залишати зал. Вся річ у тому, що вистава «Турандот» хоч і фантазійно-еклектична, але побудована частково і на японських мотивах. А до всього, що стосується своєї культури, японці надзвичайно чутливі…

У зв’язку з цим японським імпресаріо були висловлені побажання щодо того, яку постановку він хотів би бачити на гастролях. Попросив застосувати інші колірні рішення, а також виключити багато елементів сценографії та образні рішення.

Таким чином, виходило, що треба ставити спеціально для Японії зовсім іншу сценічну трактовку опери «Турандот». І було прийнято рішення — ставити. Японія того справді варта.

На нову постановку запросили Станіслава Гаудасинського, одного з найвідоміших і найбільших російських режисерів музичного театру. Станіслав Леонович — народний артист Росії, президент, професор, зав. кафедрою Санкт-Петербурзької державної консерваторії ім. Римського-Корсакова, лауреат Державної премії Росії, премії уряду Санкт-Петербурга в галузі літератури, мистецтва та архітектури, премії «Золотий софіт» за найкращу режисуру музичної вистави. Гаудасинський поставив понад тридцять вистав, багато з яких були удостоєні нагород…

…Відповідно до побажань японської сторони були також розроблені ескізи декорацій та костюмів нової постановки «Турандот»…

Меценатом і міжнародним партнером японських гастролей стала компанія «Пласке», яка взяла на себе витрати зі створення нової постановки.

І до японських гастролей, і після них друга «Турандот» стоятиме в поточному репертуарі Одеського театру опери та балету, йтиме на одеської сцені», — сказано в заяві прес-служби театру.

Виникло запитання: якщо дві версії будуть присутні в репертуарі, то в якому режимі?

— Я вважаю, перед гастролями в Японії треба «катати» одну версію, — каже Станіслав Гаудасинський. — А після поїздки обидві «Турандот» вступлять у змагальну позицію.

Звучить непогано, якщо не врахувати, що до японських гастролей залишився, на хвилиночку, майже цілий рік, адже вони заплановані на січень 2012-го. За рік без репетицій вистава фон Гьотца якщо не згасне остаточно, то в будь-якому разі різко здасть свою «змагальну позицію». Як з’ясувалося, новий генеральний директор театру Надія Бабич це розуміє.

— Ні, подивимося прем’єру, а потім на режисерській колегії обговоримо, в якому режимі давати обидві версії, — промовила Надія Матвіївна. — І розповімо журналістам про своє рішення. А до прем’єри, звичайно ж, йдуть репетиції тільки нової версії. Станіслав Леонович проводить по дві репетиції на день.

Пригадується, чимало копій було зламано навколо того, кому співати на прем’єрі партію Турандот, — Тетяні Анісімовій чи Ользі Сподаревій. Зараз з Гаудасинським репетирує Анісімова, тоді як саме Сподарева пройшла більшість репетицій з фон Гьотцем. То чому б не віддати кожній примадонні по «своїй» версії? У публіки з’явиться привід зайвий раз піти в театр, порівняти. Саме по собі це дуже навіть непогано.

Є й гнітючий нюанс. Вистави вимагатимуть від одних і тих самих артистів (Анісімова і Сподарева тут не в рахунок) вміння тримати в голові два варіанти мізансцен і існувати в різних театральних естетиках. Плутанина неминуча?

— Естетика сприйняття японською аудиторією категорично відрізняється від естетики європейської… Між моєю виставою та виставою німецького режисера не буде нічого спільного, і в театру виникнуть великі проблеми, коли він намагатиметься зберегти дві вистави, мені шкода акторів. У них свідомість буде роздвоюватися, втім, вона у них завжди роздвоєна, — наполягає на своєму Гаудасинський.

— Так, виникнуть певні складнощі, але ми цим покажемо високий рівень підготовки цих артистів, — заперечує Надія Бабич.

Станіслав Леонович похвалив одеських оперних артистів, каже, що отримав велике задоволення, наприклад, від роботи з виконавцями ролей міністрів Пінга, Понга і Панга.

— Рідко в якому театрі знайдеш такі таланти! — вигукує режисер. — Я по-справжньому виріс в Одесі як режисер, Одеський театр дав мені так багато, що це важко переоцінити. Взявся за другу версію «Турандот», тому що поважаю Ямамото і хочу допомогти театру вийти на міжнародну дорогу. Працював над виставою з листопада минулого року з особливим відчуттям, адже це перша «Турандот» у моєму житті!

Надія Бабич обіцяє повне оновлення репертуару не раніше, ніж через три-п’ять років. А поки що очікуємо зустрічі з новою версією «Турандот». Передбачається, що після цієї постановки Станіслав Гаудасинський займеться оперою Мусоргського «Князь Ігор», крім того, в репертуарі з’являться опера-балет «Вій», балет «Казки Віденського лісу». Ще один спосіб: оновлення декорацій вистав, що йдуть. Директор обговорює з головним художником театру Наталією Бевзенко-Зінкіною новий варіант декорацій для опери «Запорожець за Дунаєм». У чому всі без винятку керівники Одеської опери останніх років повністю згодні, так це в тому, що зміни неминучі. Але важливо ще: в якому напрямку?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Загрузка…

Мітки

Наша галерея

Вечірня Одеса