Чому небо над Місяцем завжди чорне? Чим метеорити відрізняються від метеорів? Де знаходиться Пояс Койпера? Що таке «зоряні затемнення»? На ці та інші складніші питання з легкістю можуть відповісти школярі, які зібралися в Одеській астрономічній обсерваторії на конкурс-захист Малої академії наук України науково-дослідницьких робіт.
Конкурс проводився обласним гуманітарним центром позашкільної освіти та виховання для виявлення та підтримки обдарованих дітей, залучення їх до науково-дослідницької та експериментальної діяльності.
«Юні академіки» прибули з усіх районів Одеси, міст Іллічівська та Котовська, Ананьївського, Комінтернівського, Болградського районів області.
У складі журі наукові співробітники Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова (ОНУ), Одеського національного морського університету (ОНМУ).
Розповідають учасники конкурсу:
Роман Статкін, дев’ятикласник Болградського НВК «спецшкола-ліцей»:
— Зоряне небо захоплювало мене з раннього дитинства. Воно зачаровувало і притягувало до себе. Глибоко переконаний, що астрономія — найзагадковіша наука. Саме в ній міститься величезна кількість загадок, які людство ще нескоро розгадає. Як утворився Всесвіт? Наша Земля? Чи самотні ми в безмежному Космосі? Наша делегація на конкурс Малої академії наук привезла три роботи. Моя робота називалася «Спостереження та дослідження метеорного потоку Альфа Ауригід». Ксенія Варімез привезла електронний довідник «Сонячна система», а Анастасія Бодарева — «Сузір’я Північної півкулі». Нашим керівником є дуже захоплений астрономією вчитель Болградського НВК Валерій Андрійович Дімітров.
Денис Козлов, десятикласник Маріїнської гімназії м. Одеси:
— Моя практична робота, яку я зробив під керівництвом Наталії Володимирівни Жало, вчителя-методиста гімназії, полягала в тому, що, використовуючи знімки астероїдів та визначивши їх блиск, я підрахував, за який період часу астероїд робить повне обертання навколо своєї осі. Спостерігати за міріадами мерехтливих зірок, планетами, що блукають серед них, «хвостатими зірками» — кометами, сонячними та місячними затемненнями — шалено цікаво, але власні дослідження особливо захоплюють і захоплюють…
І. Л. Андронов, науковий керівник і голова журі астрономічної секції з 1987 року, зав. кафедрою «Вища та прикладна математика» ОНМУ, доктор фізико-математичних наук, професор, віце-президент Української астрономічної асоціації нагадав усім присутнім, що у 2011 році виповнюється 140 років від дня заснування Одеської обсерваторії. У зв’язку з цим він запросив усіх старшокласників у березні цього року взяти участь у студентській науково-практичній конференції. Нагадав Іван Леонідович про те, що вже довгі роки при обсерваторії по суботах працює безкоштовна Молодіжна астрономічна школа, якою керує В. І. Марсакова, доцент кафедри астрономії фізичного факультету ОНУ. Крім того, призери конкурсу-захисту робіт зможуть взяти участь у Всеукраїнській конференції школярів «Зоряний шлях» у Дніпропетровську, Всеукраїнському осінньому колоквіумі школярів «Космос. Людина. Духовність» в Ужгороді, Всеукраїнській конференції «Мирний космос» у Києві.
На конференції юних астрономів зацікавили такі роботи, як «Вимірювання параметрів змінності зірки типу Міри Кита Т Цефея» Інеси Войтович (десятикласниці ОСШ № 50), «Статистика відкриття транснептунових об’єктів» Катерини Бондар (десятикласниці економічного ліцею) та «Юпітер і його супутники» Сергія Санчковського (дев’ятикласника Приморського ліцею).
Особливо слід відзначити чудову дослідницьку роботу Максима Могоряна, восьмикласника Маріїнської гімназії, який провів професійні спостереження на «телескопі-роботі», зробив їх комп’ютерну обробку та написав роботу «Дослідження затемнених змінних зірок типів EA, EB, EW». Вперше результати шкільного дослідження опубліковані в престижному міжнародному журналі (керівник Н. А. Вірніна).
Голова журі зазначив: «Юні дослідники представили і реферативні роботи, зроблені на стику астрономії, біології, медицини та навіть ненаукових «сенсаційних» публікацій. Це роботи «Вплив Сонця на діяльність людини», «Вплив зірок на людину», «Історія космічних палеовізитів». Звісно, на науковій конференції вони не зайняли жодних місць, і хотілося б, щоб надалі і учні, і вчителі відрізняли наукові факти від дуже спірних сенсацій».
На першому почесному місці в конкурсі-захисті опинився Іван Коваль, одинадцятикласник Рішельєвського ліцею, який відмінно впорався із завданнями з фізики та представив роботу «Аналіз спостережень за Сонцем в екологічних експедиціях Рішельєвського ліцею» (керівник Микола Бретавський). І тому Іван представлятиме Одеську область на секції астрономії в Києві. Друге місце поділили Максим Могорян, Інеса Войтович, Роман Статкін. На третє вийшла Катерина Бондар.
