Цього тижня Одеській кондитерській фабриці знову було «не нудно». Втім, «весело» підприємство живе вже рік, відколи стало об’єктом нав’язливої уваги з боку групи професійних рейдерів, що представляють київську групу компаній «Тект», чиї так звані інвестиційні технології багато фахівців відкрито називають рейдерськими. Численним спробам захоплення фабрики «Вечірня Одеса» присвятила вже з десяток публікацій. Остання з них — під назвою «Рейдери змінюють тактику?» — датована 17 липня ц.р.
А минулої середи на території підприємства проводилися загальні збори акціонерів ЗАТ «Одесакондитер» та ЗАТ «Торговий дім «Люксембурзький»: чергові, щодо поточних проблем життєдіяльності акціонерних товариств. Однак представники тих, хто вважає себе новими акціонерами кондитерської фабрики, після того, як колишній бухгалтер підприємства Валентина Гросу «таємничим чином» стала власницею 88 відсотків акцій (докладно про цю історію наша газета розповідала в номері за 13 лютого 2010 р.), вжили всіх спроб, аби зірвати роботу зборів.
Заводчани та випадкові перехожі, що проходили того ранку повз прохідну кондитерської фабрики, стали свідками цілого шоу — професійного і, вочевидь, багаторазово відрепетируваного. Вже дуже хотілося представникам нових «господарів» підприємства потрапити на заповітну територію. Один молодик у своїх вивертах дійшов до того, що сам на собі став рвати елементи гардеробу — мовляв, подивіться, люди добрі, що ці нелюди з моїм одягом зробили, — а потім усіляко намагався спровокувати рукоприкладство. Мовляв, ударьте мене хоч разочок…
На честь працівників державної служби охорони, які несуть не перший місяць вахту біля прохідної Одеської кондитерської фабрики, та представників компанії-реєстратора, які проводили реєстрацію учасників загальних зборів, на провокації вони не піддалися.
Адже, крім не зовсім адекватної поведінки, посланці нових акціонерів демонстрували якісь дивні документи. Наприклад, довіреність від Валентини Гросу. Хоча, за інформацією тієї ж ГК «Тект», колишній бухгалтер давно продала цій групі компаній свій пакет акцій. У свою чергу «Тект» начебто перепродав це «добро» компанії «Джастера Лімітед». А тут раптом з’ясовується, що В. Гросу залишилася акціонером ЗАТ «Одесакондитер» та ЗАТ «Торговий дім «Люксембурзький». Дива!
При цьому в довіреності не було зазначено, якою кількістю акцій вона нібито володіє. Така «шифровка» — випробуваний інструмент для зриву загальних зборів акціонерів. Якби представника колишнього головного бухгалтера туди, звичайно, пустили б…
Напередодні цих подій на одному з інтернетовських сайтів з’явилася стаття, в якій зроблено чергову спробу пояснити, яким же чином колишній бухгалтер кондитерської фабрики зуміла зосередити у своїх руках 88 відсотків акцій ЗАТ «Одесакондитер» та ЗАТ «Торговий дім «Люксембурзький».
Відповідь на це питання — ключова в історії рейдерського захоплення підприємства. Все, що відбувалося потім, після того, як з’ясувалося, що Валентині Гросу «належить» 88 відсотків акцій, — численні суди по всій Україні, періодичні спроби проникнення рейдерів на територію підприємства, інспіровані ними загальні збори «акціонерів» — є лише наслідком головної події: зникнення контрольного пакета акцій, який потім опинився в кишені колишнього головного бухгалтера.
Втім, голова правління ЗАТ «Одесакондитер» Алла Маштакова не стала робити таємниці з того, як же це сталося. За її словами, ці злощасні 88 відсотків акцій існували в бездокументарному, електронному вигляді. Після того, як кілька років тому кондитерська фабрика вже була об’єктом рейдерської атаки, вирішили цінні папери зберігати у спеціально створеній для цієї мети компанії «Vior Trading Company», що знаходилася на Кіпрі. На початку 2009 року, зі схваленням Антимонопольного комітету України, наглядова рада ЗАТ «Одесакондитер» надумала передати цінні папери іншій дружній компанії — «Antex Investments Company» (м. Юджин, США). Технічну роботу з переведення доручили головному бухгалтеру підприємства, видавши їй відповідну довіреність. Але акції, вийшовши з пункту «А», до пункту «Б» не дійшли…
Як то кажуть, загубилися по дорозі. Минув рік, як Валентина Гросу оголосила війну своєму колишньому підприємству, але досі чіткої відповіді на те, яким же чином вона стала власницею 88 відсотків акцій, не послідувало. Купила? Тоді — на які кошти? Подарували — хто? Виграла в преферанс — у кого?
На жаль, і в новій версії, опублікованій на сайті http://www.from-ua.com/eco/b0b78b50f1210.html, стільки ж правдоподібності, як і в усіх попередніх варіантах розповідей про щасливого «підприємця» Валентину Гросу.
— Тепер на авансцену вийшла родичка колишнього головного бухгалтера, така собі Віоріка Логвін, яка довгий час живе в Італії і є, судячи з інтернет-публікації, чи не власником компанії «Vior Trading Company», — розповідає голова правління ЗАТ «Одесакондитер» Алла Маштакова. — Мовляв, вона допомогла Валентині Гросу купити акції ЗАТ «Одесакондитер» та ЗАТ «Торговий дім «Люксембурзький».
Довелося розбиратися. І з’ясувалося, що Віоріка Логвін дійсно живе в Італії. Але працює там… гувернанткою, покоївкою, доглядальницею. Професії гідні, але грошей для купівлі та підтримки в робочому стані офшорної компанії, якою є «Vior Trading Company», таким чином не заробиш. Не кажучи вже про купівлю 88 відсотків акцій такого потужного підприємства, як Одеська кондитерська фабрика. Ну а джерела фінансового благополуччя Валентини Гросу знову залишилися таємницею за сімома печатками.
— Ми подивилися зарплату колишнього головного бухгалтера за останні 11 років, хоча ЗАТ «Одесакондитер» та ЗАТ «Торговий дім «Люксембурзький» існують з 29 грудня 2003 року, — каже А. Маштакова. — Відразу виникає питання: як же вона могла скуповувати акції акціонерних товариств, коли вони ще не були створені? Можливо, Валентина Гросу відкладала на купівлю цінних паперів гроші з кожної зарплати, аби зібрати необхідні 10 мільйонів гривень (це якщо купувати акції за номіналом)? Теж не сходиться. За період з 1998 року по червень 2009 року її загальний заробіток склав менше 500 тисяч гривень. Погодьтеся, що навіть якщо не витрачати з цих грошей ані копійки, 10 мільйонів не збереш. Є ще одне «але». Статус підприємця, який нібито на момент купівлі акцій мала колишній головний бухгалтер підприємства, має підтверджуватися документально. І податки мають сплачуватися, адже в іншому випадку підприємництво вважатиметься фіктивним, а це вже стаття кримінального кодексу. Також пані Гросу неодноразово заявляла, що вона стала серйозно переживати за своє здоров’я і навіть життя. Цікаво виходить: спочатку вона отримала розпорядження менеджменту ЗАТ «Одесакондитер» та власника «Vior Trading Company» на здійснення угоди з продажу акцій іншій американській компанії, потім скористалася наданою довірою на власний розсуд і фактично вкрала акції, а після цього заявила, що страшенно боїться за своє життя. При цьому Гросу спробувала перевести фірму «Vior Trading Company» на себе. І, можливо, в неї це і вийшло б, якби не позиція справжнього власника цього офшору, який у терміновому порядку почав доводити, відстоювати та захищати свої права, в тому числі за допомогою відкликання довіреності, наданої колись Гросу, та ініціювання низки кримінальних справ щодо колишнього головного бухгалтера, її соратників, радників, помічників та інвесторів.
Примітно, що в інтернет-публікації згадується начальник Одеського територіального управління Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку Юрій Ровинський. Виявляється, це він є «рейдером міжнародного масштабу». Як доказ наводяться його дії з відновлення реєстру акціонерів ЗАТ «Одесакондитер» та ЗАТ «Торговий дім «Люксембурзький», які подаються як «утиск прав законного власника», тобто Валентини Гросу.
Треба зазначити, що Ю. Ровинський, який явно заважає столичним рейдерам у здійсненні плану захоплення Одеської кондитерської фабрики, вже не вперше стає головним героєм скандальних публікацій. Що ж, це вже стало традицією: на кожного, хто стає на захист обраної рейдерами жертви, виливається — в тому числі й через інтернет — ціле відро бруду. У різні інстанції пишуться скарги та заяви. Безумовно, це брудні технології. За які колись напевно доведеться відповісти…











