Не так давно СШ № 78, що знаходиться на Люстдорфській дорозі, 152, святкувала 35-річчя. На ювілеї відзначали, що в останнє десятиліття (швидко це не відбувається) навчальний заклад значно просунувся вперед, перетворившись зі звичайної середньої (а правильніше — середненької) на одну з найкращих шкіл Київського району. Дванадцять років очолює колектив Л. І. Ступак. Вчора Лідія Іванівна відзначила і свій великий ювілей.
Ставши директором 78-ї, вона заявила на першій же великій педраді: «З вашою допомогою хочу зробити школу майбутнього — школу ХХІ століття!» Лідія Іванівна трудилася самозабутньо — тобто, забуваючи себе. Це не перебільшення. За КЗпП це, напевно, велике порушення, але у відпустці Л. І. Ступак усі ці роки не була. Вона і від інших (у розумних межах) вимагає тієї ж самовіддачі, ставлячись з великою повагою до сумлінних трудівників.
Швидко підібралася непогана команда заступників: Н. В. Михальченко,
В. А. Кабак, В. А. Коваль — з навчальної роботи, С. А. Матецька, Ю. А. Дмитрієва — з виховної. Бібліотекар
Л. В. Болдінська відзначає, що з новим директором працювати стало цікавіше (і в самої Лідії Володимирівни завжди безліч ідей у голові крутиться). Заступник з господарської роботи І. І. Прушинська — це права рука директора, як прийнято говорити. «А в літній час ремонту і ліва теж», — жартує Л. І. Ступак. Дізнавшись, що директором у дні ювілею цікавиться газета, технічні працівники (на канікулах у них гаряча пора) попросили передати їхню подяку: при Лідії Іванівні працюється спокійно, а для них це головне.
Взагалі-то колектив у 78-й завжди був міцний, може, бракувало «вогника». Л. І. Ступак «вдихнула в нас натхнення», — усміхнулися вчителі випадковій тавтології. Директор не тільки з учителями встигає працювати, але і з учнями. «Найважливіше — досягти взаєморозуміння між дітьми та дорослими», — не втомлюється повторювати.
Викладачів усіх дисциплін «розігріла» Л. І. Ступак. Школа взялася працювати за правовим напрямком. Відкриті уроки вчителі почали набагато частіше проводити, ніж раніше, — спочатку «для себе», а потім і для колег із сусідніх шкіл: «Знайте наших!»
Раніше, наприклад, абревіатура МАН (Мала академія наук) нічого хлопцям не говорила. А Лідія Іванівна дивувалася: «Кожен повинен випробувати себе! Не в математиці — значить, у біології; не в біології — значить, у літературі — кожна людина має талант». І ця непохитна віра в здібності учнів невідомим чином переливалася в них самих. Сьогодні вихованці-МАНівці
78-ї школи все частіше беруть призові місця на цьому конкурсі науково-дослідницьких учнівських робіт.
При Л. І. Ступак став активно працювати музей українського відродження. При ній народилася шкільна газета «Пегас» і виникла традиція святкувати мамин день (День матері), коли і вірші, і пісні, і танці присвячуються прилюдно найдорожчій людині на світі…
Що казати, колись на обліку в кримінальній міліції у справах неповнолітніх («дитячій» міліції) стояло зазвичай близько півсотні хлопців із 78-ї школи. Правда, тоді чисельність учнів тут була вдвічі більшою (останніми роками навчається 700—800 дітей — позначається демографічна криза минулих років). Але ж зараз жодного так званого неблагополучного. За цим результатом стоїть велика робота з Київською районною кримінальною міліцією та службою у справах дітей (спасибі їхнім співробітникам величезне). Батьки цінують те, що при дефіциті батьківської уваги, тобто часу (адже нині гроші змушені заробляти) школа не тільки вчить їхніх дітей, але і виховує — багато допомагає, в у всякому разі.
Л. І. Ступак та Ю. А. Дмитрієва наприкінці цього навчального року отримали грамоти від міськ- та обладміністрації за хорошу виховну роботу з учнями. Втім, нагород у цій школі багато — і в колективу, і в учнів.
У ювілейні дні прийнято озиратися на пройдений шлях. У Лідії Іванівни багато хорошого позаду. Але і попереду — не менше! Вітаємо.
Світлана ІВАНОВА.
тест
Чудова сімка
Телефон
Вмієш ти говорити телефоном? Ха-ха, велика проблема! А спробуй все ж таки відповісти на запитання. Усі відповіді (або майже всі) мають бути позитивними, якщо ж вкралося «ні», «виховай» себе — в даному випадку це легко. Як прийнято чинити, зрозумієш з питань.
1. Ти думаєш спочатку, чи необхідний в даний момент твій дзвінок?
2. Ти згоден, що дзвонити пристойно (крім НП) до 22.00?
3. Після привітання ти завжди представляєшся?
4. Ти питаєш, чи може твій співрозмовник вести розмову в ці хвилини?
5. Ти чітко окреслюєш мету свого дзвінка?
6. У громадських місцях (наприклад, у транспорті) можна відповідати тільки на «кричущі» запитання?
7. Якщо «говориш» з автоответчиком, чи слід вказувати дату і час дзвінка?
До речі, цей тест не стосується телефонного спілкування з родичами або друзями (справа особиста), мова йде тільки про ділові контакти.
Посміхніться!
З ваших листів
Канікули порадували нас приємною звісткою: два тижні ми проведемо в Одесі.
* * *
Спека виснажливо поставилася до нас, особливо в центрі міста.
* * *
Камені бруківки нагрілися до вулканічного походження.
* * *
Довгоочікуваний дощ розчинився в невідомому напрямку.
* * *
Одеські дахи складають гармонійний пейзаж з горизонтом моря.
* * *
Морські хвилі охолодили нас прохолодою.
* * *
Але на піску яблуку не було де впасти, хіба що комусь на голову, як Ньютону.
питання-відповідь
«А пільговий контингент займе всі пільгові місця…»
Час вступних іспитів
Автор листа до редакції Надя Солов’яненко запитує, чому на факультеті романо-германської філології Одеського національного університету ім. Мечникова так мало «пільгових місць», як висловилася дівчина, маючи на увазі бюджетні (безкоштовні) місця, — у «французів» всього одинадцять. «Їх же займуть «пільговики», — резонно розмірковує випускниця і майбутня абітурієнтка.
Питання передали декану названого факультету ОНУ, професору Л. Н. Голубенко.
— На жаль, проблема існує, — відповіла Лідія Миколаївна. — Талановиті хлопці можуть залишитися за бортом, оскільки наплив абітурієнтів великий (подають документи випускники зі Львова, Сімферополя, Черкас та Чернівців, Вінниці, Кривого Рогу…), а серед них багато і тих, хто належить до так званого пільгового контингенту — сироти, інваліди, чорнобильці, яких ВНЗ зобов’язаний прийняти поза конкурсом.
Вступникам на загальних підставах місць може і не дістатися. Цього року на спеціальність «англійська мова» державне замовлення надійшло на 63 особи, на «німців» — 20, «французів» — 11, «іспанців» — 9, — повідомила Лідія Миколаївна. — А адже той же французький вивчають не тільки в Одесі, але і в районах області (Татарбунарському, наприклад). А в Одесі в багатьох спецшколах йде — і на хорошому рівні викладання! — другою мовою.
Однак переможець (перше місце) обласної олімпіади з німецької мови не увійшов до заповітної «двадцятки», хоча за профільним предметом у сертифікаті незалежного зовнішнього тестування має 198 балів з 200 можливих, а з української мови — 147. Втім, це дещо інший ракурс…
Вихід бачу в тому, щоб держава давала додаткові місця на «пільговиків», в загальному конкурсі вони не повинні брати участь. Однак це питання вирішується в Міністерстві освіти і науки. Може, наступного року щось зміниться.
Багатьом хлопцям цього року доведеться вчитися за контрактом. На жаль, оплата за навчання піднялася. Щоб не закінчувати на мінорній ноті, скажу, що цього року на всеукраїнському конкурсі взяли перше і друге місця; той же результат з італійської мови; у «німців» — друге місце; у «іспанців» — четверте. Пишаюся своїми хлопцями і ціную їх!











