ПЕРША ПУБЛІКАЦІЯ в нашій газеті на цю тему в 2004 році була озаглавлена «А РЕВОЛЮЦІЯ ПОРУЧ — ТЕХНОЛОГІЧНА» («ВО», 23.12.04). Про нову технологію ми говорили з президентом південної філії відділення промислової радіоелектроніки Міжнародної академії інформатизації (МАІ) Володимиром ТУЧНИМ. Під його керівництвом, із залученням вчених інститутів Української академії аграрних наук та інших наукових установ, а також практиків з різних областей країни, була розроблена, випробувана та опрацьована нова технологія. Статтю цю і сьогодні всі, хто цікавиться, можуть знайти на сайті нашої газети, а також при пошуку за темою в інтернеті. Тому постараємося не повторюватися, а говорити про сьогоднішній етап впровадження нових технологій у народне господарство України.
А шлях до цього був довгий і непростий…
У 2004 році Володимир Платонович Тучний був названий лауреатом конкурсу «Вечірньої Одеси» «Люди справи». А у квітні 2006 року була ще одна наша публікація, під рубрикою «Як справи у людей справи?» В її заголовок були винесені слова В. Тучного: «МІКРОХВИЛЬОВА ТЕХНОЛОГІЯ ЗАВОЮЄ РУБЕЖІ. АЛЕ ДУЖЕ ПОВІЛЬНО». Йшлося в ній про те, що за відсутності фінансування з Держбюджету, за неможливості достукатися до вищих інстанцій, нова технологія, що вже підтвердила свою надзвичайну ефективність на практиці, продовжує «виживати» — на ентузіазмі її розробників і невеликого кола практиків, які отримують просто сенсаційні результати…
Наприкінці тієї, другої, статті наводилися слова директора АПФ «Аско-Універсал»: «Сучасний досвід використання мікрохвильової технології переконує, що якщо ми дбаємо про майбутні покоління, про здоров’я нації, про наших дітей, — нашим першочерговим завданням є впровадження в народне господарство на державному рівні МХ технологій, які дозволять різко підвищити продуктивність і рентабельність сільськогосподарського виробництва, уникаючи при цьому забруднення навколишнього середовища».
А закінчувалася публікація словами: «Ну, дуже не хочеться, щоб вчені, відчаївшись домогтися підтримки на батьківщині, як то кажуть, продали свій унікальний метод іноземцям, а через роки він прийшов би до нас з-за кордону! Адже такі приклади вже бували в нашій історії…».
МИНУЛО ЩЕ ТРИ РОКИ. І ось, нарешті, є можливість повідомити про серйозні зрушення у ставленні до мікрохвильових технологій на державному рівні.
В. Тучний у зверненні до міністра агропромислової політики Ю.Ф. Мельника писав: «Ось уже сімнадцять років колектив вчених південної філії відділення промислової радіоелектроніки Міжнародної академії інформатизації, в тому числі останні 8 років за участю вчених і фахівців УААН, займається проблемами використання мікрохвильової технології стосовно потреб агропромислового комплексу України. На даний час накопичено значний науковий і практичний матеріал, що дозволяє стверджувати, що нова технологія є потужним засобом підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, здатним повернути Україні колишню славу житниці Європи. Мікрохвильова технологія — продукт багаторічних досліджень вчених військово-промислового комплексу та аграрної науки, що не має аналогів у світовій практиці…».
Далі в листі йшлося: «Протягом усіх цих років роботи велися без залучення державних коштів. Однак нині ми підійшли до етапу, коли широкомасштабне впровадження нової технології без державної підтримки вкрай ускладнене, особливо в умовах економічної кризи. Йдеться про виділення коштів для придбання агрофірмами України на умовах лізингу 15—20 комплексів, що, на наш погляд, стане найважливішим етапом на шляху широкого використання перспективної технології на полях країни…».

«Унікальність і практична значущість мікрохвильової технології полягає в тому,
що з її допомогою можна комплексно вирішувати багато проблем сільськогосподарського виробництва, які дуже складно, а часом і неможливо вирішити традиційними способами», — це цитата з листа розробників нової технології міністру аграрної політики України.
І ось наприкінці березня Володимир Платонович отримав з міністерства запрошення на засідання «круглого столу» «Шляхи впровадження інноваційної мікрохвильової технології стимуляції та знешкодження насіння сільськогосподарських культур». Засідання «круглого столу» відбулося в Мінагрополітики 8 квітня.
Володимир Платонович Тучний досі хвилюється, коли розповідає, як вдалося домогтися, щоб у засіданні цього «круглого столу» взяли участь і вчені, і ті, хто вже на власному досвіді може говорити про ефективність нової технології, про те, як пройшло обговорення… Результати були обнадійливими — міністерство нарешті вирішило підтримати ентузіастів.
Наприкінці травня на адресу В.П. Тучного надійшов такий лист з Міністерства аграрної політики:
«Шановний Володимире Платоновичу! Відповідно до рішення «круглого столу», проведеного в Міністерстві аграрної політики України
8 квітня 2009 року, прошу розробити план реалізації рішення про виготовлення в 2009 — 2010 роках для агропромислових підприємств України 150 мікрохвильових комплексів «Мікростим-2», в якому вирішити питання з проведення заходів щодо прив’язки комплексів безпосередньо на виробничих ділянках агрофірм, у тому числі підготовки кадрів — експлуатаційників. З повагою заступник міністра Я. М. Гадзало».
План розробляли ретельно. Головне — щоб нова технологія дійшла до якомога більшої кількості агрогосподарств, з’явилася ідея організувати кооперативне використання установок, адже час для обробки насіння в них потрібен невеликий, і одна установка цілком може обслужити три-чотири середніх господарства. У планах на перший час — забезпечити мікрохвильовою технологією не менше 250 агрофірм.
Окупаються такі установки швидко — один з учасників «круглого столу» навів цифру: тільки на отрутохімікатах його господарство економить 100 тисяч грн. на місяць…
«Наступ на горло отрутохімікатам» — мабуть, найголовніше досягнення нової технології. Хоча важко оцінити, що тут головне. Адже обробка мікрохвильовим (МХ) полем підвищує класність насіння, перетворюючи низьковсхоже насіння на кондиційне;
у обробленого насіння підвищується польова схожість на 12—25%, а у зернобобових — до 38%;
нова технологія сприяє достроковому дозріванню врожаю більшості сільгоспкультур на 8-12 днів — це з розряду раніше неможливого, адже таким чином у південних областях можна отримувати два врожаї на рік з однієї площі;
досвід (вже багаторічний) Інституту овочебахчевих культур показав, що найвищі прирости до врожаю — від 20 до 96 центнерів з гектара — отримані на овочебахчевих культурах…
А ще — обробка насіння підвищує стійкість рослин до морозів і засухи (виключає «запали») — це показали результати посушливих років і морозних зим.
Ну, а здатність мікрохвильової обробки пригнічувати фітопатогени значно зменшує і навіть виключає використання отрутохімікатів. А це ж не тільки економія на дорогих імпортних препаратах, що ввозяться в Україну у величезній кількості. Це ще й користь для здоров’я людей: різке скорочення профзахворювань сільськогосподарських працівників, а також вживання населенням у їжу овочів з низьким вмістом нітратів.
ДО РЕЧІ, ентузіасти нової технології створили Всеукраїнську асоціацію «За чисте землеробство. За екологічну безпеку». До неї увійшли представники аграріїв 19 областей і Республіки Крим. Президентом обрали народного депутата Юрія Кармазіна — він доклав чимало сил, допомагаючи просуванню нової мікрохвильової технології і продовжує «курувати» її впровадження.
А черговий науково-практичний збірник, що виходить буквально днями (спарений, під номерами 7—8) наполовину присвячений ще одному перспективному напрямку мікрохвильової технології — екстракції активних пестицидів природного походження як альтернативи отрутохімікатам.
ПРО ТЕ, ЯК УПОРНО, незважаючи на обставини, йшли до мети розробники нової технології, свідчать такі факти.
Паралельно з лабораторними та польовими дослідами в південній філії відділення промислової радіоелектроніки МАІ були розроблені конструкції мікрохвильових пристроїв і комплексів з обробки насіння, організовано їх випуск. Знайдені оптимальні режими обробки мікрохвильовим полем насіння 56 сільськогосподарських культур. Була, нарешті, доведена висока економічна ефективність нової технології — мікрохвильові комплекси окупалися протягом одного сезону!
За останні вісім років було підготовлено та опубліковано понад 170 наукових статей у 27 наукових виданнях України. Проводилися науково-практичні конференції та вийшли з друку шість науково-технічних збірників «Мікрохвильова технологія в народному господарстві. Впровадження. Проблеми. Перспективи»; досягнення вчених представлялися на 10 виставках — обласних, регіональних, всеукраїнських та міжнародній у Ганновері у 2004 році.
Отримано 19 патентів та авторських свідоцтв, які охоплюють застосування мікрохвильової технології практично до всіх основних агрокультур і за різними напрямками. Наприклад, одна з важливих галузей застосування нової технології — боротьба з так званими «кореневими гнилями». Один з авторів такої розробки по злакових культурах — академік УААН В. В. Волкогон.
Перерахувати всіх учасників наукових розробок, лабораторних досліджень, технічного втілення та практичного впровадження нової технології в газетній статті просто неможливо. Це, крім ініціаторів розробки мікрохвильової технології та техніки для АПК — вчені та інженери південної філії відділення промислової радіоелектроніки МАІ на чолі з президентом В. П. Тучним, — академіки, доктори та кандидати наук понад двох десятків провідних науково-дослідних установ Української академії аграрних наук, що працюють практично в усіх регіонах країни. А також співробітники інших науково-дослідних установ — наприклад, відділу біохімії та мікробіології НДІ ім. Академіка В. П. Філатова, Академії медичних наук України, Одеського державного аграрного університету…
Одним з найактивніших учасників проекту
В. Тучний називає академіка УААН Анатолія Михайловича Шевченка з Луганського інституту АПП.
Важко перебільшити і роль першопрохідців-практиків. Це агрофірми «Алекс» (Запорізька область), «Розкішна» (Кіровоградська), «Жар-птиця» (Миколаївська), «Аско-Універсал» (Вінницька), які вже не перший рік доводять ефективність і перспективність нової технології. Статті керівників цих господарств у науково-практичних збірниках для непідготовленого читача читаються як наукова фантастика з області футурології, але все це точно зафіксовані результати, отримані на конкретних полях. Наприклад, в «Алексі» за 5 років приріст до врожаю склав понад 11 тисяч тонн елітного насіння, а обмеження застосування отрутохімікатів заощадило понад 1,5 млн. гривень…
Просто диву даєшся: як вдалося об’єднати їх усіх навколо однієї мети, організувати їхню взаємодію — за відсутності фінансування, на одному ентузіазмі. Втім, про організаторські здібності та досвід Володимира Платоновича Тучного ми розповідали в першій публікації.
Сьогодні велика група вчених і практиків — учасників цього успішного багаторічного марафону (26 осіб) — представлена за рекомендацією «круглого столу» міністру для нагородження.
А у Володимира Платоновича та його численної команди вже готові і чекають впровадження понад 40 розробок для ще однієї галузі застосування мікрохвильової технології — при переробці, сушінні та консервуванні сільгосппродукції. Тільки одна деталь: консервація літрової банки таким методом займає 70 секунд і зберігає 96 відсотків вітамінів та амінокислот.
А ще Володимир Тучний говорить, що можна відновити роботу всіх «зруйнованих» вітчизняних цегельних заводів — застосування мікрохвильової технології зробить їх конкурентоспроможним, вигідним виробництвом і забезпечить будівельників дешевшим якісним цеглою, який сьогодні вони, в основному, завозять з-за кордону…
Ось такі дива з області неможливого, яке можливе. А можливо, це і є звичайна революція — технологічна, яка стукає в наш агрокомплекс, і, здається, їй вже прочиняють двері.
Людмила ГІПФРІХ.











