«Гра на випередження» Жені Галчанського
Женя Галчанський у 6 років вступив до 4-ї гімназії, причому одразу до 5-го класу. І хоча, звичайно ж, і в батьків, і в учителів були певні сумніви, він вельми успішно навчався, а головне, зумів вписатися в колектив значно старших за нього однокласників.

У 2001 році, в 13 років, Женя закінчив гімназію і продовжив свою «гру на випередження», вступивши до юридичної академії на відділення цивільної та господарської юстиції.
Цього року він успішно завершив навчання в академії, отримавши в 18 років закінчену вищу освіту. Тепер Женя 3 роки, оскільки навчався на «бюджеті», працюватиме за розподілом на держпідприємстві — юристом у видавництві «СІЧ». Таким чином, у віці, коли його однолітки тільки роблять перші кроки до дорослого життя, він уже вступив у нього.
З багатьма аспектами того, що становить собою це доросле життя, він познайомився, працюючи в громадській приймальні із захисту прав населення, де допомагав багатьом пенсіонерам розбиратися з їхніми проблемами.
Женя вважає, що з вибором професії не помилився, освоював він юридичні премудрості із задоволенням. Звичайно, в 18 років важко сказати, чи остаточний це вибір професії, тільки досвід реальної роботи це покаже. Але в будь-якому разі, на думку Жені, юридична освіта — прекрасна база для будь-якого роду господарської діяльності. А в майбутньому він сподівається спробувати себе і в бізнесі.
Поки що Женя відпочиває, слухаючи свою улюблену групу «Nigtwish» і читаючи «фентезі» Сергія Лук’яненка.
Олег ВЛАДИМИРСЬКИЙ.
На знімку: Женя Галчанський, який любить «грати на випередження».

Волонтером — до Європи
Зовсім скоро молоді одесити зможуть скористатися можливостями, які надає Європейська комісія в рамках програми «Молодь». Про це гості з Європейського молодіжного парламенту розповіли молодіжним лідерам нашого міста під час «круглого столу», що пройшов у залі вченої ради Одеської національної юридичної академії 7 серпня.
На зустрічі були присутні представники молодіжних парламентів Естонії, Угорщини, Грузії та Голландії, а також члени Молодіжної ради Одеси та представники молодіжних громадських організацій міста. Про програму Європейської комісії розповіла Епп Адлер з організації «HeadEst», Естонія. За її словами, три основні принципи цієї програми такі: активна участь молоді в політичному житті країни; залученість молоді; молодь як ресурс, а не як проблема.
В Одесу представники молодіжного Європарламенту привезли два напрямки. Протягом тижня проходили тренінги для молодіжних організацій — потенційних одеських партнерів у реалізації програми.
Перший напрямок — обмін групами. Вік учасників від 15 до 25 років, тривалість подорожі — від 6 до 21 дня. Учасники обирають спільну тему для обміну досвідом: це може бути музика, проблеми наркоманії, расизму, молодіжний парламентаризм… Групи — від 16 до 60 осіб, Єврокомісія оплачує 70% вартості поїздки.
Другий напрямок (саме він викликав найбільший інтерес) — це волонтерська програма. Взяти в ній участь можуть молоді люди віком від 18 до 25 років, наступного року вікові рамки розширяться до 30 років. Учасник вирушає до однієї з європейських країн на термін від 6 до 12 місяців, щоб працювати волонтером у громадській організації (з проблем довкілля, мистецтва та культури, дітей тощо). Зарплату він отримувати не буде, але приймаюча організація забезпечить свого волонтера житлом (орендована кімната або спільне проживання з «прийомною сім’єю»), харчуванням, візьме на себе витрати на транспорт і видасть гроші на кишенькові витрати, а також надасть можливість пройти мовні курси. 100% вартості подорожі, включаючи вартість візи, оплачує Єврокомісія.
Ця програма може бути найбільш цікава випускникам вишів, які не мають практичних навичок роботи, бажають отримати досвід у європейській організації та вдосконалити знання мови. На вибір пропонуються будь-яка країна ЄС, а також Ліхтенштейн, Норвегія, Ісландія, Туреччина, Румунія та Болгарія.
Детальніше про молодіжну програму Європейської комісії можна дізнатися на сайті http://europa.eu.int/comm/youth.
На завершення зустрічі між одеськими та європейськими молодіжними лідерами про свої організації розповіли представники Молодіжного парламенту міста Нара (Естонія) та Національної ради молодіжних організацій Грузії. Досвід Молодіжної ради Одеси гості назвали унікальним і висловили бажання співпрацювати.
Юлія ГАУСОВА.

актуально
Молодим ніде жити: чи допоможе держава?
У низці молодіжних проблем питання про те, як знайти житло, давно і міцно займає в нашій країні провідне місце. Про Державну програму забезпечення молоді житлом знає мало хто з молодих, а ті, хто в курсі, не впевнені в її дієздатності. Про діяльність Одеського регіонального управління державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву (яке, якщо хто ще не знає, знаходиться на вул. Рішельєвській, 38) розповідає його директор Микола БУРЦЕВ:
— Допомагаємо ми людям віком від 18 до 35 років включно. Можливість надання пільгового довгострокового житлового кредитування молоді для будівництва або покупки житла визначена у статті 10 Закону України «про соціальний розвиток і становлення молоді». Державна програма забезпечення молоді житлом була прийнята у 2002 році постановою Кабміну №1089. Розрахована вона на 10 років — до 2012 року. Цією програмою передбачено два напрямки роботи фонду: кредитування за рахунок коштів, що надходять з бюджетів усіх рівнів, і часткова компенсація при кредитуванні через певні комерційні банки.
Бюджетне кредитування — пільгове і довгострокове. Кредит надається на термін до тридцяти років. Пільговість залежить від кількості неповнолітніх дітей у сім’ї. Під 3% річних кредит видається тим, у кого в сім’ї поки що немає дітей. Якщо в сім’ї є дитина, або вона народжується після того, як квартира побудована і сім’я живе в ній, кредит (або залишок за кредитом) стає безвідсотковим. З народженням другої дитини виплати скорочуються на 25% від залишку за кредитом, з народженням третьої — на 50%. Пільги «на дітей» можуть і скасувати: наприклад, у разі, якщо ваша дитина досягла повноліття.
Кредитування відбувається за нормативами площі: 21 квадратний метр на кожного члена сім’ї плюс 20 на сім’ю. Це санітарна норма, і вона досить пристойна: 21 метр — загальноєвропейський показник. Вартість квадратного метра не повинна перевищувати опосередковану вартість будівництва одного квадратного метра житла в регіоні. Сьогодні це 2859 грн. Щоквартально Мінбуд «спускає» нам контрольну цифру. В цих межах людина має право розраховувати на отримання кредиту.
— А що, якщо у сім’ї вищі запити?
— Молоді вправі захотіти квартиру як більшу за встановлену площу (з якоюсь перспективою на майбутнє), так і квартиру не економ-класу, а, припустимо, бізнес-класу, або житло в більш престижному районі, де воно коштує значно дорожче. Але будь-яке перевищення нормативу оплачується з сімейного бюджету перед підписанням кредитного договору.
— Як підтвердити право на отримання такого державного кредиту?
— Основні вимоги — це, як я вже сказав, вік: якщо це сім’я, то граничний вік 35 років стосується обох подружжя — у разі, якщо одному з них виповнилося 36, сім’я втрачає статус молодої і не має права на таку допомогу. Звісно, ми розглядаємо тільки зареєстровані шлюби: в іншому разі можна говорити тільки про житло для самотньої людини.
Для того, щоб підтвердити право на отримання кредиту, молоді повинні особисто звернутися до нашого консультаційного центру. Сім’ю може представляти один із подружжя. Він власноруч заповнює анкету, в яку вносяться всі дані. Крім віку, потрібно підтвердити поворотність кредиту — показати свої офіційні доходи (потрібна довідка з місця роботи із зазначенням доходів за останні 12 місяців). Молоді повинні документально підтвердити, що вони потребують поліпшення житлових умов. Таким підтвердженням є довідка про те, що сім’я (у повному складі) перебуває на квартирному обліку за місцем постійної реєстрації (раніше це називалося пропискою). Після заповнення анкети дані вносяться до єдиної рейтингової системи, яка почала працювати в березні цього року. Людина отримує статус кандидата в позичальники. Це ще не позика, це ще не кредит.
— Як працює єдина рейтингова система?
— Рейтингова система — це комп’ютерний відбір кандидатів, розстановка їх залежно від кількості балів, які нараховуються за цілу низку факторів: кількість дітей, необхідність позачергового задоволення потреби в житлі, вчений ступінь тощо. Кожна внесена анкета вивішена на нашому сайті — www.fhb.kiev.ua. Знаючи номер своєї анкети або свій ідентифікаційний код, людина може дізнатися, яке місце вона займає в рейтингу. У роботі цієї комп’ютерної програми є ще низка прогалин. Вона ще буде відшліфовуватися, коригуватися.
Ось сім’я, яка на даний момент займає перше місце в рейтингу області: і чоловік, і дружина — молоді вчені. Звернулися до нас тільки 20 червня цього року — і вже на першому місці. А є сім’ї, які стоять у черзі з 2000, 2001 року, але мають меншу кількість балів, тому що вони — не молоді вчені. На мій погляд, по одному балу за дитину — замало. Те, що немає додаткових балів за готовність людини оплачувати понад обов’язкові 6% першого внеску, — також прогалина. Цю кредитну масу можна було б розділити на більшу кількість позичальників. Зараз фондом проводиться робота зі збору пропозицій щодо доопрацювання рейтингової системи.
Зараз по Одеській області внесено 731 анкету. У рейтингу беруть участь 512. Решта — це ті кандидати, які або не надали повну інформацію, або не підтвердили поворотність кредиту, тобто свою платоспроможність.
— А якщо офіційних доходів не вистачає на те, щоб підтвердити свою платоспроможність?
— У дію може вступити система поручительства. Поручителем може виступити будь-яка людина, крім осіб пенсійного віку. При подачі анкети кандидат повинен надати від поручителя: ксерокопію паспорта; коду; письмову заяву в довільній формі — про те, що в разі надання кредиту він готовий підписати договір поручительства. А також підтвердження своєї платоспроможності. Половина офіційних доходів поручителя «приплюсовується» до доходів претендентів на кредит.
— І як довго молодим доводиться чекати свого кредиту?
— За 6 років роботи фонду в Одеській області всього було видано близько 200 таких державних кредитів.
Коли настає черга і є конкретна пропозиція, людині пропонується об’єкт одночасно з розрахунком її частки участі. Молоді обов’язково беруть участь у будівництві власними коштами: не менше шести відсотків, виходячи з тих нормативних показників, про які я говорив. Це — перший внесок, він ділиться на дві частини: не менше половини — перед підписанням кредитного договору, і три відсотки у всіх залишаються на момент вселення в квартиру. Тому що спочатку кредитування відбувається, виходячи з проєктних показників і вартості на сьогоднішній день: на момент закінчення будівництва з’являється фактична площа за технічним паспортом на будинок, і вона може відрізнятися від проєктної.
Якщо за якимись параметрами запропонований об’єкт не влаштовує претендента на отримання кредиту або у нього сьогодні фінансові труднощі, — він має право відмовитися і чекати наступної пропозиції. При цьому кандидат зберігає своє місце в рейтингу, а ця пропозиція переходить до наступного претендента.
— Що, якщо в якийсь момент виявиться, що зобов’язання за кредитом не можуть бути виконані?
— Якщо немає поручителів, нікому допомогти і молоді відмовляються від цього кредиту, вони мають право забрати всі свої виплачені гроші (за винятком неповоротних сум: витрат на страхування, штрафів, накладених на несвоєчасні платежі, трьох відсотків річних для бездітних сімей) і повернути квартиру. Вона перейде до наступного позичальника.
— Тепер розкажіть про другий напрямок діяльності фонду — часткову компенсацію при кредитуванні через комерційні банки.
— Так само, як і в разі з державним кредитом, молоді повинні заявити нам про бажання отримати допомогу від держави. Минулого року вимоги до кандидатів на отримання компенсації були більш ліберальні, ніж умови для держкредитування. Це буде змінено: квартирний облік стане обов’язковим, вимоги підвищаться. В цілому, потрібні ті ж довідки про доходи, ті ж копії особистих документів, ті ж довідки з місця проживання, про склад сім’ї та прописку.
Є 23 банки в Україні, які мають право працювати з нами. 14 з них представлені в Одеській області: «Фінанси та кредит», «Надра», «Приватбанк», «Укрсоцбанк», «Форум», «Промінвестбанк», «Аваль», «Укрсиббанк», «Кредитпромбанк», «Індекс-банк», «Правекс-Банк», «Укрпромбанк», «Мрія» і «Укргазбанк». Всі 14 готові кредитувати житло на вторинному ринку, на первинному — тільки чотири з них.
Відсоткові ставки в банках, які працюють з нами, намагаються уніфікувати. Банки ці обиралися на умовах конкурсу. Були встановлені граничні показники з кредитування, вимагалася відмова банків від якихось додаткових комісійних — з тим, щоб максимально здешевити кредит. Ті банки, які потрапили в зазначені параметри, пройшли конкурс.
— Якими були ці граничні показники?
— Відсоткова ставка в валюті не повинна перевищувати 14%, у гривні — 16%. Банки кредитують на термін до 21 року. Розмір компенсації розраховувався на весь термін кредитування. Тепер кажуть, що це обмежать п’ятьма роками. Сам розмір компенсації визначений обліковою ставкою Нацбанку на день укладення договору з фондом і може змінюватися. Коли робота фонду в цьому напрямку починалася (2003 рік), ставка була 7%. Потім до червня цього року ставка зросла до 9,5%, потім опустилася, і з липня поточного року становить 8,5%. Весь розрахунок компенсації ґрунтується на тих же нормативах площі та вартості: вони єдині для всієї державної програми. Для тих, хто має двох неповнолітніх дітей, було встановлено право на збільшення компенсації на 0,5 облікової ставки НБУ, при наявності трьох дітей додатково компенсується повна ставка.
Всього за рік роботи часткову компенсацію при кредитуванні через комерційні банки у нас отримали 617 сімей. В цілому по Україні 17 тис. сімей за минулий рік отримали право на компенсацію, а до цього, за всі роки роботи фонду, близько трьох тисяч отримали кредит.
Коли формувався бюджет 2006 року, ніхто не міг передбачити такого ажіотажу. На цей рік у держбюджеті було передбачено 104 мільйони на державне кредитування і 30 мільйонів — на виплату компенсацій. Але минулого року робота з виплати компенсацій наростала, як снігова куля. 30 листопада 2005 року цей напрямок було припинено. Тільки для того, щоб виконати зобов’язання за вже підписаними договорами станом на 1 грудня минулого року, знадобилося 92 мільйони, а передбачено було тільки 30. В межах загального фінансування на цю державну програму гроші були «перекинуті» з державного кредитування на виплату компенсацій. Щоб відкоригувати фінансування цього року, необхідно внести зміни до державного бюджету.
Ті, хто підписали з фондом договори до 1 грудня минулого року, отримують компенсацію, хоча і з великими затримками. Зараз вже отримали за лютий, березень і частково за квітень. Але позичальники в будь-якому випадку зобов’язані виконати свої зобов’язання за кредитом: компенсація нараховується тільки виходячи з фактично виконаних кожним позичальником платежів. На їхні особисті рахунки в цих же банках надходять суми компенсації.
— Як вирішується питання з фінансуванням на майбутній рік?
— 27 липня в Міністерстві сім’ї, молоді та спорту відбулася робоча нарада. Перспектива абсолютно не радісна. Граничні показники, які Мінфін довів для фонду, — це 92 мільйони на компенсацію і всього 30 мільйонів на кредитування. (Минулого року у нас було 104 на держкредити і 30 на компенсацію). Але навіть 92 мільйони на компенсацію дозволяють тільки виконувати свої зобов’язання за підписаними договорами. Отже, немає динаміки розвитку цього напрямку.
Фонд виступив зі своїми пропозиціями, все це буде виноситися на Верховну Раду. Але наскільки ця соціально спрямована програма отримає там підтримку — я не знаю. Серйозного лобі у фонду в парламенті немає, наші питання проходять дуже важко.
— Наскільки активно у фінансуванні програми беруть участь місцеві влади?
— Гроші державного бюджету розподіляються між регіонами пропорційно коштам, передбаченим у місцевому бюджеті. У 2000 році в міському бюджеті Одеси було передбачено 1 800 000 грн. на кредитування молоді. Плюс було обіцяно передачу недобудови по вулиці Щорса. На ділі — не було дано ні копійки, жодної недобудови фонд не отримав, у місті програма фактично не працювала. У 2000 році авансом були отримані гроші з держбюджету, і 17 сімей одеситів прокредитували. За це, природно, всім влаштували «рознос». Тепер гроші з державного бюджету надходять тільки після фактичного надходження коштів з місцевого бюджету. Утриманства бути не може.
З 2003 року в одеському бюджеті стали передбачати гроші на кредитування. Але з року в рік ця сума становила 100 тис. грн. Це половина одного кредиту для багатодітної сім’ї. Цього року було переглянуто бюджет: на молодіжне житлове кредитування передбачено вже 1 302 600 грн. Половину цих грошей ми вже отримали. Іллічівськ передбачив 500 тис., Ізмаїл — 200, Південний — 300. Але, як я вже говорив, фінансування з державного бюджету сьогодні під загрозою. Якщо тенденція буде продовжуватися далі, то держкредит може суттєво скоротитися. Я беру найпесимістичніший варіант, але така загроза існує.
Інтерв’ю вела Юлія РОМАНОВСЬКА.

Ресоціалізація «по-нашдомовськи»
Три тижні 16 вихованців центру ресоціалізації наркозалежних «Наш дім» провели в наметовому таборі на Кінбурнській косі, у сосновому лісі, між морем і лиманом. Сюди, в чарівний куточок первозданної природи, можна дістатися тільки на баркасі.
Самі стежили за вогнищем, самі готували їжу на всіх: призначалися спеціальні «домоуправителі» і «костровики». Звичайно ж, займалися, як зазвичай, але було й багато цікавих завдань. Наприклад, кожен мав вибрати в околицях табору своє місце, те місце, яке найближче за духом, і описати, що це за куточок і чому обраний саме він. Писали хлопці і казки один для одного, і листи в іншу галактику, фантазували на тему «25 років потому». Будували замки на піску, малювали, купалися під дощем. Звичайно ж, проводили змагання, попередньо розділившись на екіпажі. До кінця дня кожен екіпаж мав підготувати сценку або речівку, або свій графічний символ. «Морська» спрямованість визначала наявність своєрідного бортового журналу, куди кожен міг записувати свої думки та враження.
Атмосфера була дуже позитивною. Кожен вечір — традиційна для центру «Наш дім» «поділка» (на таких заняттях наркозалежні діляться один з одним і з наставниками своїми думками та почуттями), але не в атмосфері хоч і затишної, але все ж замкнутої кімнати, а навколо багаття. Ну, а до кінця третього тижня «нашдомовці» влаштували справжню індіанську війну: племена «Лісова вишенька» і «Desperados» билися один з одним за продукти, інструменти та сигарети. Вождю племені «вишеньок» Вікторії заради буханки хліба довелося навіть їсти живих креветок на очах у місцевого «божества». Було й перетягування канатів, і кінний бій, а на завершення — несамовитий вогняний танець у виконанні обох племен. Ці чудові дні вихованці центру ніколи не забудуть: адже три тижні в сосновому лісі були не просто казкою, а й ще одним кроком на шляху до одужання.
Роман ЮЛЬЄВ.

Студенти відпочивають
За короткий період, що залишається після сесій і практик до наступного семестру, студентам потрібно встигнути добре відпочити. Для цього можна з’їздити в село до бабусі або полетіти до Єгипту через турагентство. А можна звернутися до студентського профкому рідного вишу. Отже, подивимося, що можуть запропонувати в академії харчових технологій, в економічному та політехнічному університетах, а також в ОНУ ім. І. І. Мечникова.
Найпопулярнішим курортом цього літа у вишах є їхні власні спортивно-оздоровчі табори, які знаходяться за межами міста. Хлопці туди їдуть на два тижні, багато — за пільговими путівками. У таборі «Дружба» харчової академії та в мечниковській «Чорноморці», які знаходяться в однойменному селищі, а також у таборі «Економіст» за це літо планують відпочити приблизно по сто студентів. А ось у політехнічній «Чайці» ця цифра до кінця серпня має досягти 400 осіб. Що не дивно, адже табір знаходиться на Кароліно-Бугазі, там є баскетбольні, волейбольні поля, тенісні корти і багато іншого. Для студентів, які не в змозі оплатити перебування в «Чайці», передбачені пільгові путівки, дешевші за звичайні майже вчетверо.
А ще «політех» пропонує відпочинок у наметовому містечку в кримському заповіднику Батилиман. Тут — життя в наметах, спортивні заходи, пісні під гітару біля багаття в оточенні таких же студентів з усієї України. Такий відпочинок ідеальний для тих, хто втомився від цивілізації.
Поїздку до Санкт-Петербурга планує провести для своїх студентів профком ОНУ ім. І. І. Мечникова наприкінці серпня. А 60 студентів економічного університету цього літа вже провели там тиждень, побувавши в музеях і пам’ятних місцях чудового міста. Національний університет планує також поїздку до Туреччини; а в травні студенти побували в Угорщині. Якщо говорити про активістів подібних поїздок, то це студенти 2-4-х курсів. Адже першокурсники ще не їздять, а п’ятикурсники — вже не їздять. А хлопці других-четвертих курсів вже встигли увійти в студентське життя, але ще від нього не втомилися.
Потрібно зазначити, що влітку студенти їздять зі своїми вишами менше, ніж в інші сезони. Голова профкому політехнічного університету Ігор Миколайович Щедров зазначив, що багато хлопців намагаються влітку заробити грошей, а не відпочити. Крім того, чимало студентів їдуть додому, або на відпочинок, але самостійно.
Нуард ПОГОСЯН.