Анджей Собчак, Генеральний консул Республіки Польща, приїхав до нашого міста близько півтора року тому. І за такий короткий час встиг не тільки обжитися в Одесі, а й стати тут своєю людиною. Він не просто увійшов — стрімко впровадився в наше мистецьке середовище. Якщо хочете, сам став його невід’ємним елементом.
Зараз важко уявити культурне життя міста без цієї чарівно-галантної, енергійної та діяльної людини, без його лукавого гумору і блискучих спічів — завжди бешкетних, завзятих, іскрометних. Хто ще з дипломатів міг би сказати на закритті серйозного офіційного заходу: «Чому сьогодні ніхто мене не цілує? Пам’ятаю, рік тому все було інакше…».
І одесити одразу підхопили гру: обіймам і поцілункам після концерту «Зірки польського джазу» — фінального вечора «Року Польщі» в Одесі — здавалося, не видно кінця. Це була вдячність друзів (а їх у пана Анджея не злічити), вдячність артистів і глядачів — тих, кому він дарував радість зустрічі з польським мистецтвом весь минулий рік.
Згадаймо: ретроспектива фільмів Анджея Вайди і нові стрічки Юліуша Махульського, пісні Анни Герман і відкриття пам’ятника Міцкевичу, надзвичайно цікаві виставки «Ляльки Польщі» та «Улюблені «Шпильки» (ці останні — з особистої колекції пана консула), вернісаж кіноплакатів, скульптури Станіслава Хорно-Поплавського і фотографії Анджея Буяка… А ще — низка вистав і концертів, один одного цікавіші: студентський хор із Любліна та оркестр Військово-морського флоту (його виступ став подарунком одеситам до Дня міста), гастролі прекрасних органістів Лешека Вернера і Віктора Лияка. І, нарешті, джазові вечори — краківський «Клезмер-бенд» і фінальний акорд «Року», гармонійне співзвуччя трьох прекрасних імпровізаторів — талановитого саксофоніста Томаша Шукальського, феноменального ударника Кшиштофа Дзєдзіца і аристократа «органа Хаммонда» Войцеха Кароляка…
І все це — лише мала частина одеської культурної програми «Року Польщі в Україні»!
Більшість мистецьких проектів, представлених паном Собчаком на суд публіки, були настільки оригінальні й вишукані, позначені таким художнім смаком, що я мимоволі поставила йому якось запитання, чи не пов’язаний він зі світом мистецтва. Виявилося, ні — він професійний юрист, дипломат, який працював свого часу і в Південному В’єтнамі, і в Сирії, і в Софії…
Але все ж таки до царства звуків у нього ставлення особливе. Напевно, саме тому багатьом нашим виконавцям він зумів прищепити (або зміцнити в них?) любов до польської музики. У рамках «Року Польщі» прозвучали оригінальні вокальні програми Олени Стаховської та Людмили Пономаренко, симфонічні опуси польських композиторів у виконанні одеських оркестрів, фортепіанний «Польський альбом» в інтерпретації дуету Ольги та Юрія Щербакових…
«В укоріненні мистецтва моєї країни на одеському ґрунті я вбачаю глибокий зміст, — каже Анджей Собчак, — адже заїжджі гастролери в місті з’являться і зникнуть, а місцеві виконавці можуть виступати не один раз…». Що ж, як то кажуть, бути по-тому!
А попереду ще багато проектів з тих, що не встигли здійснитися з тих чи інших причин у рамках минулого року — приїде волосний симфонічний оркестр (що має понад столітню історію!) з міста Замостя, квартет «The Kroke», етнографічний ансамбль Хрубешівської землі…
Марина ГАЛУШКО.
Спортивні новини
бокс Чемпіонка! Вже дворазова! Вихованка клубу «Квазар» (тренери — Євген…











