Знову пам’ятник Дюку Зажурився мiж вiт, Бо вже люльку розлуки Запалив теплохiд. Дав гудок вiн iз гаванi: — Про-ща-вай!.. — Прощавай!.. У далекому плаваннi Не забудь рiдний край.
Знову пам’ятник ДюкуЗажурився мiж вiт,Бо вже люльку розлукиЗапалив теплохiд.Дав гудок вiн iз гаванi:— Про-ща-вай!..— Прощавай!..У далекому плаваннiНе забудь рiдний край.