Вже пахне повiтря весною!
Iз виру вернувсь перший птах.
I пiсню принiс вiн з собою,
I гомiн, i щебет! Ще б пак!
Земля наче дихати стала,
Звiльнившись вiд синiх снiгiв.
Бурулька остання впала:
Злякалась теплесеньких днiв.
Пiдснiжник з’явивсь пiд вербою.
Травичка росте де-не-де —
Повiтря ж бо пахне весною,
I наче вже бджiлка гуде…